В Кіровограді з’явилася людина з псевдо Ковбаса. А оскільки це не учасник АТО, а міський голова, який вже встиг себе зарекомендувати популістом, що щомісяця кудись таємниче зникає «у відрядження» на 7-10 днів. До керма міста на цей час стає один з двох його заступників, що на сайті міської ради чомусь мають однакові профільні посади. Третього заступника, який ще залишився за штатним розкладом майже за півроку так і … не знайшли. Дивно якось це… Невже у міського голови така коротка лавка кумів та друзів? До цього саме за якимись не конкурсними, а саме таки принципами пройшли кадрові ротації у міському «білому домі». Ходять чутки, що дехто сам втік від гріха подалі, щоб не виїли якісь незрозумілі радники з чоботарськими прізвищами.
Викликає подив відомості про керівників міста : голову, двох заступників та управляючу справами. Крім фото, відомостей про народження та освіту є і декларація про майно та доходи, але чомусь нічого немає про попередню роботу посадовців. Складається враження, що саме там криється щось таке, до якого простій людині торкатися не можна. А в самих деклараціях починаються дива, що викликають то ступор, то посмішку. Одні без авто та дивним житлом, а інші мають смішні доходи, яких ледве вистачить на заправку наявних авто бензином. Але ж і ті авто з доходом у 45 000 гривень на рік не придбаєш… І от саме цей заступник за відсутності голови, не заглядаючи в папери розпочав у місті «затяту боротьбу» з МАФами, до якої залучив навіть “громадськість”. Роль останньої виконує група гопників, що нині вже не зветься «тітушками», а «учасниками АТО», яким на перший погляд до цієї справи немає ніякого діла, але вона виникає раз за разом, і за мовчазної присутності нової поліції розбирає, або погрожує розібрати будівельні паркани. Згаданий заступник за чутками певний час працював у Києві під проводом панів Черновецького та Довгого. Чи не там саме на таких же МАФах він здобував кошти на придбання своїх недешевих іномарок?
А тим часом в місті і за його межами не вгамовуються так звані єлисаветградці. Нові хвилі їх ейфорічної збудженості були наступні кимось вміло розроблені і продумані етапи: «соцопитування» тої структури, якої в місті ніхто не бачив; флеш-моб «спитай у мене як назвати моє(?!!) місто», маячня від пана Стрижакова про «вимоги комісарів ОБСЄ», та ще нові проекти від «подільника Стрижакова» нардепа Яринича. Той же лікар-нардеп Яринич який дуже переймався переїздом Донецького медуніверситету чомусь мовчить про донецько-совкову дискримінацію місцевих абітурієнтів у переміщеній до Кіровограду новій філії. Ті з кіровоградців, хто зможе стати студентом цього вишу, не мають права навчатися у рідному місті(!), а повинні будуть їхати по науку на Донбас до Краматорська.
І ще нове ноу-хау від невгамовного представника п’ятої колони Артема Стрижакова, який днями перед верховною радою разом з пара сотнями проплачених Москвою однодумців атакував Володимира Вятровича. Він оголосив про створення під своїм власним керівництвом у місті вже не якоїсь там чергової антиукраїнської шовіністичної шайки, а… «муніципального бюро». Вражає і нове чисто антиукраїнське гасло цих неприхованих антиукранців – «Нет – Кропівніцкому!» Ще трохи і вони волатимуть: «Ні – Україні!» чи «Геть київську бандерівську хунту!! ? В місті про це говорять просто: «Кацапи геть загралися… і перейшли, підбурювані московськми попами, розумну межу дозволеного…» і закликати вже на бігбордах не виконувати Закони України під приводом антиукраїнських «громадських ініціатив».
То ж одні розповідають тим часом про «дива», тобто обіцяють їх здійснення, а інші «злидні» за гроші Москви творять «антидива». Кількість різних уродів та зомбованих новоросійщиною у місті зростає. А влада цяцкається з ними – то заграє, а отетеріло відбігає убік «з думою про власні посадові крісла ті інші коритні справи».
Василь Чорний
