Чи винна абетка?

В Україні ніколи не було і напевно не буде дефіциту дивних людей, невиправних баламутів, професійних диваків, що не перестають вбачати причини всіх бід України в якихось периферійних обставинах.

 Вони й досі переконані, що країна потерпає виключно від того, що на нашому державному прапорі не так як слід розташовано смуги, треба  щоб синє було знизу, а жовте-згори. Ось тоді все налагодиться і настане «мир і во человецех благоволєніє», припиниться корупція, масове крадійство, засилля бюрократії, свавілля олігархів тощо. Деякі з тих диваків час від часу вимагають перенести столицю з Києва до більш годящого міста та й гімн переписати, а то «ще не вмерла» якось похмуро звучить, потрібно щось більш життєствердне. Що до останнього, то під ці рядки вже пролито і проливається стільки української крові, що цей гімн уже давно перетворився на національну реліквію, незважаючи на будь-які його  дрібні недоліки.

Останнім часом, ці сумнівні новатори-експериментатори знайшли ще одну  причину всіх українських негараздів:абетку, ту, що створили візантійські ченці Кирило and Мефодій. Вона,мовляв, не дуже європейська  і як заявляє один із лідерів антикириличного руху мовознавець Юрко Зелений « вся євроатлантична цивілізація використовує латинську абетку». Далеко не вся. Є дуже суттєві й промовисті винятки. Приміром, країна, яку називають колискою європейської цивілізації, Греція,одна з засновниць НАТО і давніх  учасниць Європейського союзу, використовує іншу абетку, на основі якої було створено й кирилицю.

Новатори щиро переконані,що варто перейти на латиницю,як негайно покінчимо зі споконвічною відсталістю ( однак чи була вона насправді споконвічною?) і рвонемо вперед шляхом прогресу. Вони кажуть,що нібито кирилиця погано передає звуки української мови. Проте я жодного разу не чув від носіїв української таких скарг. Більше з тим,у нас як вимовляється, так і пишеться, а не як у деяких інших мовах, де написання не збігається з вимовою-як жартують: «написано Манчестер, читаємо Ліверпуль».

А чи дуже добре латиниця передає особливості слов’янських мов, коли треба використовувати по кілька літер, щоб передати один звук(як наприклад у польській)?

Новатори наводять ще й такий аргумент: іноземці мають проблеми з кирилицею,вивчаючи українську мову. Всі, хто вивчає іноземні мови, мають проблеми,бо іноземні не такі, як рідна і кирилиця чи латиниця тут ні до чого.

Читайте також: Євген Головаха: «Масові субсидії породжуватимуть покоління утриманців»

Хіба українці не мають проблем, вивчаючи англійську, німецьку, французьку? То що тепер, цим народам,щоб нам догодити, треба відмовлятися від латиниці?

Юрко Зелений стверджує: « Стратегічне завдання України – зав’язати

( навіщо ця російська кримінальна лексика?-І.Л.) з «совком». Без переходу на латинське письмо цього ніколи не зробимо. Азбука-питання національної безпеки». Тут явно кульгає логіка… Хто довів, що кирилиця по суті є «совковою», а латиниця -«анти совковою»?

Зв’язок між соціально-політичним устроєм,ідеологією і абеткою не є простим і однозначним: У НДР ( Німецькій демократичній республіці, якщо хтось забув), ПНР( Польській народній республіці),ЧССР ( Чехословацькій соціалістичній республіці), в комуністичних Угорщині і Румунії( а на Кубі аж дотепер)- «совок» існував на латиниці довгі десятиліття. Є інший приклад: Північна і Південна Корея- різні соціально – економічні та ідеологічні світи, а азбука та ж сама, ієрогліфічна.

Юрко Зелений з сумом констатує: «Кирилицю насильно нав’язали з приходом християнства». А хіба латиниця  поширювалася лише добровільно? Чи не нав’язували її насильно римські колонізатори вільним германським племенам і жителям Альбіона? То, може, нам і від християнства відмовитися через те, що Володимир Святославович, князь і первохреститель, охрестив Русь-Україну не тільки добрим словом але й мечем і списом також…

Юрко  Зелений скаржиться на жителів Західної України, які найбільше протистоять латинізації української мови. Ні,це зрозуміло, в ХІХ столітті галичани пережили «абеткову війну», відстояли  кирилицю замість силоміць накинутої їм латиниці. А все населення Західно-задніпровської України зберігає в історичній пам’яті не найкращі спогади про століття далеко не добровільної мовно-культурно-історичної латинізації.

Мовознавець-новатор каже: « Люди,які 10 років тому переїхали з Маріуполя в Польщу,сказали мені: « Якщо хочемо зберегти живою українську мову, без латинської графіки-ніяк». По-перше, хто  сказав,що найкращі у нас  знову української мови в Маріуполі, а не у Львові,Луцьку,Тернополі,Рівному? По-друге,може, цим людям, які переїхали до Польщі, рідний Маріуполь напризволяще в мовно-культурному відношенні, без латинки десь у Вроцлаві чи Лодзі справді ніяк але до чого тут ми в Україні…

Читайте також: Нем’яка сила

Наївні новатори просторікують про позірну легкість здійснення процедури латинізації, наводячи турецький приклад: « 100 років тому Ататюрк перевів турків із  в’язі на латинку за одну ніч».

Сподіваючись, що експериментатори не заперечуватимуть,що Туреччина – не Україна. Генерал  Мустафа Кемаль Ататюрк був військовим диктатором Туреччини, де ще зберігалися традиції  покірливості часів султанів. Те  що швидко робиться за диктатури-набагато важче зробити в умовах демократичного ( за всіх вад) суспільства. Крім усього іншого,Ататюрк був символом турецького патріотизму(та й зараз  ним залишається). Кого з нинішніх українських політиків,депутатів, міністрів, громадських діячів можна назвати символом українського патріотизму? Хіба що Надію Савченко… Хто у нас має такий велетенський авторитет як Ататюрк( у перекладі-батько турків) у Туреччині?

Так,нині чимало тюркських народів переходять з кирилиці на латиницю (азербайджанці, узбеки, кримські татари, намагалися й казанські, але їм  заборонила Москви)… Проте для них  кирилиця ніколи не була своєю органічною, як для українців протягом тисячі років.

Якщо ці фантазії купки інтелектуалів хтось насмілиться втілювати в життя, то наслідки будуть дуже, непропорційно важкими. У нас знову станеться ще один розкол нації і країни на дві ворожі «партії»-« партію» латиниці й «партію» кирилиці з запеклою(принаймні ідеологічною) боротьбою між ними. Ще один фронт, ще одна лінія розмежування всередині України… Згадаймо, які почалися конфлікти,коли намагалися кілька років тому лише повернутися до правопису 20-х років минулого століття. А там йшлося про доволі незначні зміни, що мало кого зачіпали. Нинішні пропозиції мають перспективу зачепити і пересварити всіх, розколоти щонайменше україномовне середовище.

Є ще фундаментальна обставина. За відмови від кирилиці вся культурна спадщина Київської Русі, древньокиївські витоки української культури будуть добровільно віддані,здані, «злиті» Москві. Бо справді « Слово про закон і благодать»  Ілларіона,літописи Нестора, « Повчання дітям Мономаха», « Слово о полку Ігоровім» і багато іншого написано кирилицею. Та й спадщину ХІV- XVIII ст.ст. також можна втратити. Москва матиме зручну можливість висунути претензії й на Котляревського, на Шевченка, на все українське літературне ХХ століття, навіть на Оксану Стефанівну Забужко, яку легко оголосять «русской писательницей Забужкиной»…

Читайте також: Вирватись із порочного кола

Ці спритні мовознавці-реформатори вмовляють нас відмовитися від свого культурного минулого з таким завзяттям,як деякі політики агітують відмовитися від Криму.

Чомусь китайці, якось непомітно ставши другою економікою світу,не відмовляються від своєї надзвичайно складної архаїчної ієрогліфіки. Спираючись на свою ієрогліфіку, південні корейці завойовують світ своїми мобільними телефонами, телевізорами, автомобілями, айфонами, айпадами, супертанкерами тощо. Японці з їхніми ієрогліфами не втомлюються дивувати світ технологічними відкриттями. Ізраїлю з його писемністю ще часів Древнього Єгипту і Вавілону аж ніяк цією архаїчністю не переймається, будучи суперсучасною в багатьох відношеннях країною,законодавцем технологічних мод, з найкращими технічними вишами(техніонами), а ізраїльська медицина має чудову репутацію в світі.

Грузини не побоюються,що їхня древня писемність закриває їм шлях до Європи.  Тим більше, що Європа принаймні декларує шанобливе ставлення до різноманітності. І не тільки декларує. Щороку Європейський Союз витрачає сотні мільйонів євро на переклад своїх документів мовами всіх країн-учасниць ЄС. А могли б задовольнитися самою англійською…

Чомусь лише ми,українці,повинні зрікатися своїх тисячолітніх культурних традицій щоб догодити комусь. Не треба постійно комусь догоджати, важливо цінувати своє і триматися за нього всупереч мінливим вітрам історії.

Тим більше,коли йдеться про таке своє,що витримало випробування тисячолітнім минулим.

Люди, яких репрезентує Юрко Зелений, наївно хочуть сховатися від російської  імперської експансії за «китайським муром» латиниці. Хіба вона врятувала ті європейські держави,що сьогодні плазують перед Путіним,ладні здати йому всю Європу? Водночас, незламні українські повстанці якось  давали собі раду з кирилицею….

До речі, у світі є чимало бідних, депресивних країн, де століттями панує латинська графіка…

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s