Як інспектори санепідемслужби підприємців «очищали»

Як інспектори санепідемслужби підприємців «очищали»Головного санітарного лікаря України Протаса і начальника санітарного департаменту Чепурного затримали детективи НАБУ разом зі слідчими МВС.

Чиновників звинуватили в нарахуванні подвійних премій начальникам обласних відділень санепідслужби, половину суми планував забрати сам Протас. У кабінеті голови відомства знайшли 400 тис. грн. Під час отримання першого траншу його затримали детективи, передають “Українські реалії” з покликанням на “СТОПКОР“.

Піщинка в морі?

Експерти кажуть, що зловживання на виплаті премій – досить незначна корупційна схема в роботі відомства.

“Зрозуміло, що боротися з корупцією треба. Навіть за тисячу гривень треба ловити, але це така піщинка в морі”, – вважає колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій.

Саме в його підпорядкуванні перебувала Державна санітарно-епідеміологічна служба 9 місяців (з лютого до жовтня 2014 року), коли Мусій очолював міністерство. Однак він стверджує, що за час свого керування відомством не отримав від бізнесменів жодної скарги на неправомірні перевірки.

У Міністерстві економіки таким твердженням міністра здивовані. Заступник міністра Юлія Клименко, яка другий рік займається дерегуляцією економіки, каже, що скарги підприємців на інспекторів СЕС доходили навіть до неї.

“Наш аналіз показує, що лише 5% перевірок доходить до етапу складання акту про порушення. Куди дівається 95%? Вони зникають між призначенням перевірки і актом про її результати. Це дуже поганий показник порівняно зі світовим рівнем”, – розповіла Клименко.

Брали всім

У Спілці захисту підприємців підтвердили, що перевірки були головним джерелом неофіційних доходів працівників СЕС. За словами голови Спілки Сергія Доротича річна такса відкупу від проведення справжньої перевірки коливалася в межах від 100 до 300 доларів. “Не гребували брати продукцією компанії, виставляли рахунки на купівлю оргтехніки або проведення ремонту в кабінетах”, – каже Доротич.

Бізнесмени відзначають, що перевірки інспекторів СЕСзникли півтора роки тому. У 2014 році Кабмін Яценюка ввів мораторій на перевірки підприємців, у вересні того ж року колишній прем’єр підписав постанову уряду, згідно з якою СЕС мали ліквідувати до кінця 2015 року.

Клименко каже, що санепідслужбу розділили на дві частини: боротьбу з епідеміями залишили в Міністерстві охорони здоров’я, а контроль за якістю продуктів віддали в Мінагрополітики. “Через дуже повільні темпи реорганізації вже новому прем’єру Гройсману довелося відстрочити виконання постанови на 1 липня цього року”, – зазначає Клименко.

1 червня при МОЗ створили Центр громадського здоров’я, куди передали всі лабораторії колишньої СЕС. Після проведення аудиту, їх віддадуть органам місцевого самоврядування. Нова установа займатиметься тільки загальнонаціональним контролем за розповсюдженням хвороб.

“У самому Центрі залишать тільки установи, які будуть займатися національною проблемою – біологічної безпекою. Орієнтовно, це 9-10 установ на всю країну замість 300, які були в СЕС”, – говорить експерт з медичної реформи РПР Віктор Ляшко.

Новий орган

Контролюючі функції СЕС віддали новому органу – Державній службі України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Саме її інспектори тепер будуть ходити з перевірками до бізнесменів.

Громадські активісти, які стежили за створенням нового органу, кажуть, що у нових інспекторів забрали головний корупційний фактор – планові перевірки. Прийти до бізнесмена можна буде лише після скарги від споживача, яку затвердило керівництво відомства. Далі інспектор повинен написати звіт, в якому пояснить своє рішення, а сам документ можна буде оскаржити в суді.

“Це дуже жорстка система контролю за чиновниками, я не бачу в ній корупційної складової. До того ж, зараз розробляється можливість подання і відстеження руху вашої скарги онлайн”, – переконує голова Центру громадянського представництва ЖИТТЯ Андрій Скіпальський.

Оптимізму громадських активістів не поділяють представники бізнес-спільнот. У Європейській бізнес-асоціації кажуть, що створення єдиного контролюючого органу замість 5-7 – вдале логістичне та управлінське рішення, але корінь проблеми полягає в надмірному законодавчому регулюванні бізнесу.

“Чому бізнесмени давали хабарі інспекторам СЕС? Тому що було неможливо дотримуватися всіх умов ведення бізнесу, які містилися в законах. Якщо новий орган продовжить саме спрощення цих обмежень, а не тільки перевірок – це буде головним для них результатом”, – вважає директор Асоціації Анна Дерев’янко.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s