Чи поверне Тимошенко собі статус лідера опозиції?

Чи поверне Тимошенко собі статус лідера опозиції?Минулого тижня до потішного перманентного «блокування» трибуни «радикалами» доєдналася «Батьківщина»…

У Раді заговорили про необхідність об’єднатись у парламенті тим, хто називає себе опозицією. «Об’єднана опозиція може складатися з «Батьківщини», Радикальної партії, «Народного контролю», який очолює Дмитро Добродомов, партії «Воля», яку очолює (Юрій) Дерев’янко», – сказала Юлія Тимошенко минулого тижня в парламентських кулуарах. – Опозиція мусить об’єднатися в тому числі з позапарламентськими опозиційними силами й починати об’єднувати країну для протистояння терору, який чинна влада розпочала проти українського народу», повідомляє Главком.

Окремо Тимошенко висловила надію, що до об’єднаної опозиції доєднається «Самопоміч», але в Садового вже зробили кілька заяв про неприпустимість популізму та блокування трибуни під час кризи. Тож із Тимошенко, судячи із цього, їм не по дорозі. Не слід забувати і про «Опозиційний блок», що вважає себе єдиною справжньою опозицією, але з яким ніхто не хоче мати спільних справ. Опозиційну риторику часто дозволяють собі й парламентські групи «Відродження» і «Воля народу», не кажучи вже про позафракційних. Тож від кількості опозиціонерів різного розливу і кольору вже мигтить в очах.

Минулого тижня до потішного перманентного «блокування» трибуни «радикалами» доєдналася «Батьківщина» та кілька «свободівців» – цих сил вистачило, щоб не пустити на робоче місце голову Верховної Ради Андрія Парубія та його заступників. Вимоги опозиціонерів звичні – створення ТСК щодо офшорного скандалу та перегляд тарифної політики. Завершився минулий пленарний тиждень у п’ятницю блокуванням – не відбулася навіть запланована година питань до уряду.

Словосполука «об’єднана опозиція» асоціюється з парламентськими виборами 2012-го року. Тоді декілька сил (у тому числі й яценюківський «Фронт змін») об’єдналися якраз на базі «Батьківщини» та посіли друге місце на виборах, пропустивши вперед лише Партію регіонів. Потім усі знову розбіглись по власних партійних проектах, але локального успіху було досягнуто. Нині ситуація інша, і анонсована Тимошенко «коаліція опозиціонерів» у Раді поки що не виглядає великою загрозою для двох найбільших фракцій. Фактично це буде (якщо буде) неформальне об’єднання «Батьківщини» з Радикальною партією та окремими депутатами: все-таки презентувати голову партії «Воля» Юрія Дерев’янка як вагому партійну одиницю – дуже йому полестити. Скромні можливості й у Дмитра Добродомова, до умовної групи якого, за його ж твердженням, входять чотири депутати. А от щодо альянсу колишніх однопартійців – Тимошенко та Ляшка – подейкують, справа може завершитися навіть їхнім подальшим об’єднанням в єдину партію, як фантастично б сьогодні така версія не звучала.

Щоправда, Ляшко вже встиг дещо роздратовано натякнути, що Тимошенко своєю заявою зробила фальстарт: «Ми пропонуємо не заяви робити, які, до речі, не узгоджені особисто зі мною. Із нашою фракцією ці заяви про створення об’єднаної опозиції не узгоджувалися. Ми пропонуємо об’єднувати зусилля, ми не проти об’єднаної опозиції, але об’єднана опозиція має перевірятися справами, вчинками. Перше випробування для всіх демократичних, опозиційних сил – це боротьба проти тарифного геноциду».

Поки що дійсно, незважаючи на гучні висловлювання про об’єднання, навряд чи варто чекати оформлення цього процесу.

«Це питання не є формалізованим, у нас не підписаний меморандум, – говорить Добродомов. – Я ще три місяці тому закликав демократичні фракції та групи об’єднати свої зусилля, щоб перевести роботу парламенту в регламентне русло і займатися питаннями, що полегшують життя громадян. Сьогодні у нас повний збіг з «Батьківщиною», «Свободою», Радикальною партією, «Волею» в питаннях ганебної тарифної політики, подолання бідності, створення ТСК щодо тарифів та офшорів, виборах за відкритими списками. Хоча ми є ідеологічно розбіжними в політичному плані, але це першочергові питання».

«Свободівець» Андрій Іллєнко згадує, що у його партії вже був досвід об’єднань із різними силами, хоча їхні політичні погляди не завжди збігались: «Ми вже два роки перебуваємо в патріотичній національній опозиції до нинішньої влади. І готові співпрацювати з усіма політичними силами, які мають із нами спільні цілі й подібні позиції. Звісно, якщо це не московська «п’ята колонна». І певна співпраця вже відбувається і в парламенті, і поза парламентом, і в місцевих радах. Але наразі жодного формалізованого процесу не існує та й конкретних пропозицій не поступало. Це все відбувається на рівні звичайної комунікації в парламенті, і про глобальне об’єднання говорити зарано. У якихось питаннях ми можемо бути близькими до «Самопомочі», у якихось – до «Батьківщини», але це не означає, що в нас з ними є якісь спільні зобов’язання».

Порушення цієї теми виглядає так, нібито амбітна Тимошенко поквапилась оголосити про процес об’єднання опозиційних парламентських сил, аби показати себе як потенційний центр такого об’єднання. Проте слабко віриться, що такий альянс може стати надто міцним – наприклад, того ж Добродомова підозрюють у співпраці з Адміністрацією президента. У «Батьківщині» повторюють, що парламентська опозиція має координувати дії, проте поки що не готові говорити про конкретні механізми такої координації.

«Якщо уважно послухати заяви Юлії Володимирівни, то вона ніде не казала, що це вже формалізовано, – наголошує її соратник Сергій Власенко. – У таких питаннях ми забагато уваги приділяємо формальностям, але це не юридичне, а політичне питання. Ми можемо нічого не підписувати й жорстко координувати дії, а можемо підписати документ і при цьому не координуватись узагалі. У нас уже була коаліційна угода, яку ніхто не збирався виконувати. У якій формі це буде відбуватись – двосторонні контакти, наради, зустрічі – для нас питання п’ятнадцяте. Головне – знайти ефективний механізм обстоювання тих питань, щодо яких Верховна Рада і влада не чують опозиційні фракції. І якісь речі ми вже по факту координуємо. Ми за те, щоб створити ширший фронт опозиції та координуватись з максимально широкого спектру питань, щоб пояснити цій владі, що вона проводить неправильну політику».

При цьому Власенко не утримався від шпильки на адресу «Самопомочі», яка засуджує «блокаду» трибуни, але при цьому сама ж використовувала цей метод, коли вимагала перевиборів мера Кривого Рогу: «Хай «Самопоміч» буде в іншій опозиції, це їхнє святе право. Вони так само, як і ми, заявляють, що тарифи необґрунтовані й ми можемо дискутувати лише, на скільки саме вони завищені. Просто влада придумала таку страшилку, що всі, хто щось не так робить, – популісти, «рука Москви», «нирки Лаврова»… Але це все штампи та трафарети».

Наскільки маленьким фракціям та окремим групам депутатів вдасться об’єднати зусилля в протистоянні «важковаговикам», які фактично усунули їх від прийняття рішень, побачимо цього тижня. Коаліціянтам треба буде провести в останній перед канікулами офіційний пленарний тиждень кілька важливих законопроектів, тоді як опозиціонери не збираються знімати гучну «тарифну тему» з порядку денного. У вівторок зранку «Батьківщина» і «радикали» оголосили про продовження блокування, але депутати коаліції за випробуваною тактикою самі заздалегідь заблокували підходи до президії. Тож опозиціонерам залишилось лише продовжити свій «сидячий страйк», який аж ніяк не заважає Раді працювати.

Павло Вуєць

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s