Почути Єлисаветград

“АнтиКропивницький майдан”, який організували місцева влада, російська церква і місцеві ж олігархи, виявився недієздатним симулякром

Почути Єлисаветград

фото: УНІАН

Тим не менш, ситуація в Кропивницькому продовжує підігріватись людьми, які безроздільно контролюють місто протягом багатьох років.

Минулої п’ятниці, наступного дня після прийняття Верховною Радою постанови про перейменування Кіровограда на Кропивницький, біля міської ради мав відбутись, на думку організаторів, багатотисячний мітинг обурених “сільською назвою” “єлисаветградців” – прихильників імперської назви Єлисаветград. Теза організаторів “єлисаветградської істерії” в місті, що “голос громади не почули” (щось таке вже було у 2014 році, еге ж?), що місто перейменували проти волі міфічної більшості містян тощо, цього разу не спрацювала – для забезпечення “багатотисячного мітингу” жителів 250-тисячного міста під стіни міської ради великими зеленими автобусами місцевого олігарха Євгена Бахмача звезли робітників заводів “Ельворті”, “Гідросила” та “Радій”. Московський патріархат мобілізував “ядерний електорат” пенсіонерок з іконами. Таким чином на “багатотисячний мітинг” організаторам вдалося зібрати близько 400 чоловік, переважно працівників своїх же підприємств.

Почути Єлисаветград - фото 1

Московським священикам також довелося підсилювати групу місцевих пенсіонерок “туристами” з Росії – під час мітингу одна з “туристок” розповіла, що вона – мешканка Сибіру, приїхала підтримати назву Єлисаветград з Омська, а також взяти участь у хресній ході Московського патріархату.

Перше враження, яке складається від уже Кропивницького, – градус “єлисаветградської істерії” значно впав. Понад рік група лобістів імперської назви у складі так званих “заводчан”, власників місцевих підприємств Євгена Бахмача, Павла Штутмана, а також міського голови Андрія Райковича, священиків УПЦ МП та політиків (народній депутати від БПП “Солідарність” Костянтин Яриніч та від “Опоблоку” – Сергій Ларін) проводила агресивну і дуже витратну кампанію серед жителів міста. Ще півроку тому практично кожен біг-борд та сіті-лайт міста був “єлисаветградським”. Костянтину Яринічу вдалося переконати основних спонсорів – Штутмана та Бахмача, – що він має суттєвий вплив на фракцію БПП у Раді.

Більше року у місті проводилася найдорожча в історії Кіровограда рекламна кампанія. І досі в квартирах кропивничан висять настінні календарі з написами “Єлисаветград”, лежать яскраві буклетики з фотографіями “дівчинки Лізи”, яка просить назвати місто саме так, або з романтичними фотографіями міста більш ніж сторічної давнини. Контрольовані “заводчанами” та залежними від Ларіна, який колись очолював Кіровоградську ОДА і “зачистив” під себе інформаційне поле, ЗМІ також активно нагнітали “єлисаветградську” істерію. Все це відбувалося за неофіційної підтримки нинішнього голови ОДА Сергія Кузьменка, креатури Ларіна і одного з організаторів Антимайдану в Кіровограді взимку 2013 – 2014 років, та публічної – міського голови, “заводчанина” Андрія Райковича, висуванця від “Блоку Петра Порошенка”.

Однак голосування в передостанній день роботи цієї сесії Ради виявилось шоком для “заводчан” і московських священиків – депутати підтримали назву Кропивницький 230 голосами, а політичні лобісти імперського Єлисаветграда завбачливо проігнорували голосування – Яриніча чомусь не було на голосуванні, Ларін був у Верховній Раді, але кнопку “проти” так і не натиснув.

Багатомільйонні інвестиції місцевих олігархів у “голос Єлисаветграда” виявились марними. Виявилось, що ніякого суттєвого впливу на голосування Яриніч не мав. Вочевидь, “заводчани” оцінили “красу гри” нардепа. Яриніч ще, правда, написав на своїй сторінці у “Фейсбуці” про порушення регламенту при голосуванні, яке він проігнорував, що виглядало досить жалюгідно, а от Ларін вирішив продовжити велику гру за електоральні серця екс-кіровоградців і заявив, що прийняту постанову про нову назву буде оскаржувати через суди.

Почути Єлисаветград - фото 2

Чи змирилися “заводчани”, які традиційно контролюють владу в місті, з провалом проекту “Єлисаветград”? Щонайменше мітинги “єлисаветградців” з іконами російських імператорів і побиттям учасників АТО, як це було у грудні 2015 року, схоже, навряд чи повторяться в Кропивницькому. Після провалу мітингу 15 липня, на який довелося знімати людей з виробництва і привозити автобусами, останній мітинг, який був анонсований на 16 липня і мав відбутися на площі перед міською радою, не відбувся – на захід прийшли лише п’ятеро осіб. І якщо в соцмережах ще гуляють схожі пости про “не почули голос громади”, то в розмовах з колишніми адептами “Єлисаветграда” чуєш про жаль за “красивою назвою” і про те, що треба звикати, а нова назва в принципі не така вже й погана. “Я от нарешті почитав в Інтернеті про Кропивницького. Так він був крутий дядько, а я і не знав”, – розповів правоохоронець, у якого вдома також висить яскравий безкоштовний календар з написом “Єлисаветград”.

Історія з Горішніми Плавнями та Кропивницьким не є унікальною – якщо не підігрівати перейменувальної істерії, за кілька років про стару назву згадуватимуть лише пенсіонери. Як мало хто згадує про Жданов серед жителів Маріуполя, а більшість киян з першої спроби навряд чи назвуть, де саме була вулиця Леніна в столиці. Та історія є показовою в тому, як легко влаштувати чергову “Єлисаветградську народну республіку” за підтримки місцевої влади і повної байдужості центральної. Цього разу, схоже, не вийшло.

Фото УНІАН

Більше новин про Кропивницький та область читайте на Depo.Кропивницький

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s