Українці масово полишають Російську Православну Церкву

Для українських націоналістів, заклик до роззброєння перед обличчям російської агресії був небажаним. Але деякі священики схвалили російську окупацію.

Ця стаття вперше з’явилася на сайті Атлантичної ради.

Тривале продовження втручання Росії в Україну спонукає громадян України виходити з Руської Православної Церкви. Замість цього, вони поповнюють ряди Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Традиційно Україна була домівкою для переважної більшості російських членів Православної Церкви. У 1990 році з майже 12 тисяч православних громад в усьому Радянському Союзі, більше 6000 були в Україні; тільки 3000 перебували в самій Росії.

Коли Україна проголосила свою незалежність у 1991 році ряд громад порвали з матіринською церквою з утворенням Київського патріархату. Решта церков перейменували себе Українською Православною Церквою Московського патріархату.

Через ряд угод, а також офіційний фаворитизм урядом екс-президента Віктора Януковича, переважна більшість громад залишилися вірні Москві. Існує 12 515 московських парафій, в порівнянні з київськими 4 877 парафій.

Кількість вірян, проте розповідає іншу історію; близько 15 мільйонів українців ідентифікують себе з Київським патріархатом, в той час як лише 10 мільйонів залишаються вірними Московському.

А число перебіжчиків росте. Протоієрей Георгій Коваленко, прес-секретар Московського патріархату, пояснив у 2014 році, що була передача окремих парафій Київського патріархату з середини 1990-х років, але ніяких масових переходів. Але тільки в цьому році, 30 парафій перемістили пристрасті, відповідно до Київського патріархату.

З точки зору окремих персоналій, цифри ще більші: відповідно до київського соціологічного опитування проведенного «Фондом демократичних ініціатив», 31 відсоток українців, ідентифікуються із Київським Патріархатом у 2011 році, і 26 відсотків з Московським Патріархатом.

До кінця 2015 року, проте, число вірян лояльних до Києва підскочило до 44 відсотків, в той час як 21 відсотків залишалися членами Московського Патріархату.

«Зрушення громадської думки було величезним», сказав Франк Сайсин, професор Канадського інституту українських досліджень. «Реальна суть справи … у селах». Його коментарі були докладніше продовжені експертом Росії і Євразії з Американського Військово-морського коледжу  Ніколасом Гвоздєвим. «Це стає питанням ідентичності, це не питання віри,» сказав він.

За звичайних обставин зростання Київського патріархату було б несподіваним. Це не було б визнаним ні Руською Православною Церквою, ні світовим центром православ’я, Константинопольським Патріархатом.

Чинний президент України Петро Порошенко, є членом московського дочірнього приходу. Сам Московський Патріархат розділився політичними проблемами дня. «В нашій церкві є дві тенденції, про-Російська і анти-Російська і ми намагаємося підтримувати баланс», сказав секретар Московського патріархату із зовнішніх зв’язків Микола Данілєвич.

Київський патріархат, однак, ототожнив себе повністю з боротьбою України за суверенітет. Під час протестів євромайдану, церква Святого Михайла, частина Київського патріархату, відкрила свої двері в якості укриття для протестувальників.

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету у Львові, коментує: «Чимало в українському суспільстві були вражені символіці цього акту і він відновив стародавню функцію церкви в якості притулку для переслідуваних осіб і груп». Церква Святої Софії у Москві, тим часом, залишалася закритою.

Із тим, як Росія захопила Крим і заворушення спалахнули на Донбасі, Московський Патріархат намагався бути миротворцем, закликаючи обидві сторони скласти зброю.

Для українських націоналістів, заклик до роззброєння перед обличчям російської агресії не був зустрінутий тепло. Деякі зі священиків пішли далі. Митрополит Московського Патріархату Сімферопольський і Кримський Лазар співпрацює з російською окупацією, освячує сепаратистський пам’ятник «народного ополчення».

Священики Московського Патріархату підтримували благословення вояків і устаткування російського Чорноморського флоту. Священики інших парафій відмовилися проводити похоронні церемонії для українських солдатів, загиблих в ході конфлікту.

Київський Патріарх Філарет, однак, був непохитний у своїй підтримці боротьби України.

«Зараз Росія вчинила акт агресії проти України», сказав він. “У цих умовах церкві довелося зіткнутися з питанням: «Чи потрібна Церква благословити і захищати свою Батьківщину?»

Говорячи про своїх суперників, патріарх зазначив: «Будучи залежними від Москви і маючи свого власного Московського Патріарха, вони не можуть назвати агресію своїм іменем. Деякі з єпископів і священиків відкрито говорять на підтримку Путіна і в підтримку Росії, проти українського уряду і проти України як такої».

По мірі того як український конфлікт продовжується далі, все більше українців можуть погодитися з оцінкою єпископа Євстратія Зорі: «Наявність церкви, яка залежить від Росії, по суті, являє собою загрозу для нашої національної безпеки і є загрозою нашому існуванню як українців».

Повідомляє europe.newsweek.com