Від Б до Я, або що «наші» в Раді наробили?

 

“Україна-Центр”

Український парламент пішов на чергові канікули. Хто і як голосував за ключові питання, виконував прямі посадові обов’язки з написання законопроектів, і з яким результатом, що нового в деклараціях про доходи всієї «чудової сімки» обранців області – все в нашому матеріалі.

Ќародный депутат от ѕартии регионов —танислав ЅерЄзкин во врем€ пленарного заседани€ ¬ерховной –ады ”краины, в  иеве, в четверг, 3 марта 2011 г. ¬ этот день ¬ерховна€ –ада начала рассмотрение во втором чтении проекта закона Ђќ принципах предотвращени€ и противодействи€ коррупции в ”краинеї. ѕредседатель ¬– отметил, что парламент будет рассматривать данный законопроект и на вечернем заседании. ‘ото јндре€ —какодуба / ”Ќ»јЌ

Резонанс

З липня по липень Рада розглянула просто величезну кількість питань. Ми відібрали малу частину тих, що наробили найбільше галасу, і ознайомилися з тим, як за них голосували «наші».

Самим дзвінким – як від хорошого ляпаса, стало відлуння перейменування Кіровограда, яке все ще звучить. Примітно, що жоден з мажоритарників, персонально обраних в округах області, за це рішення не голосував. Зелені кнопки спрацювали на пультах двох кіровоградців – співавторів проекту скандальної постанови Олександра Горбунова, обраного за списком «Народного фронту», і Дмитра Лінько з Радикальної партії. Станіслава Березкіна, ще одного представника авторського колективу, в день голосування в парламенті не було. Був відсутній в самий вирішальний момент і Костянтин Яриніч з «Солідарності», обраний в Кіровограді, який послідовно відстоював тезу про те, що при перейменуванні міста має бути врахована думка більшості його мешканців. Він, до речі, вкрай різко відреагував у своєму «Фейсбуці» на новину про прийняте без нього рішення. Втім, після бійки…

А всього трохи більше тижня тому в парламенті голосували за інше резонансне рішення – арешт колеги кіровоградця Березкіна по фракції «Партія Відродження» Олександра Онищенка за злочинні махінації з газом, який на той момент вже встиг втекти до Москви. Сам Березкін не голосував, як, втім, і Олесь Довгий з Михайлом Поплавським, обрані в 102 і 101 одномандатних округах області. Яриніч, знову ж таки, був відсутній. «За» – ті ж Горбунов з Лінько, а також Анатолій Кузьменко з «Солідарності», обраний в 103 окрузі. Практично дзеркальна картина – по голосуванню за першого арештованого парламентарія поточного скликання, «радикала» Ігоря Мосійчука у вересні минулого року, яким, нагадаємо, інкримінували отримання хабара. Його однопартієць Лінько був єдиним парламентським кіровоградцем, які голосували проти. «За» – Яриніч, Кузьменко та Горбунов, інші були відсутні.

Без сумнівів, найбільш резонансним у всеукраїнських масштабах стало лютневе голосування за відставку уряду Арсенія Яценюка. У момент, коли кількість людей, які люто ненавидять вічно «молодого і перспективного» в країні впевнено прагнуло до загальної кількості населення, включаючи немовлят, Рада не змогла відправити його у відставку. Півпарламенту тоді покинуло зал – під час голосування була відсутня практично в повному складі фракція «Народного фронту», включаючи Горбунова, не було в залі ні Березкіна, ні Довгого, ні Поплавського. «За» проголосували лише Кузьменко і Лінько. Яриніч не голосувала принципово – на його думку, поки не проглядався новий склад уряду, за який знайшлися б голоси, відправляти у відставку старий було б несвоєчасно. Голоси знайшлися через два місяці, в квітні – тоді за відставку Кабміну Яценюка і призначення уряду Володимира Гройсмана проголосували всі кіровоградці, крім Лінько. Очевидно, тому, що Радикальної партії в новому Кабінеті Міністрів місця не «світили».

Було ще одне цікаве голосування, якого в країні багато хто чекав – за зниження акцизу на ввезення старих автомобілів. Закон, завдяки якому старенький, але жвавий «Опель» або «Форд» можна ввезти в Україну в два рази дешевше, підтримали Кузьменко, Яриніч (один із співавторів проекту), Горбунов і Лінько. Ті з «наших» в Раді, в чиїх деклараціях стоять числа, починаючи з шестизначних, проігнорували голосування. Березкін і Довгий не голосували, Поплавський був відсутній …

Робота

Втім, резонанс резонансом, а законодавча діяльність у Верховній Раді – це щоденна робота, за яку народні депутати, як це не смішно, отримують зарплату з державного бюджету.

Що ж у доробку у кожного з кіровоградських обранців? Найменш продуктивним виявився Станіслав Березкін. На його рахунку за період з липня минулого року всього 6 поданих законопроектів. Прийнято з них взагалі тільки один – той самий, номер 4222. Про перейменування Кіровограда в Кропивницький. Голосувати за який нардеп не прийшов. Також за рік їм подано 7 депутатських запитів, як це заведено, на остросоциальниє теми. Наприклад, на ім’я прем’єр-міністра, про недопущення безпідставного стягнення грошей з дитячих будинків сімейного типу Вільшанського району Кіровоградської області. Або про погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам Геолого-розвідувальної експедиції №37 казенного підприємства «Кіровгеологія». Або про додаткове фінансування з держбюджету Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, що в Долинській. І так далі.

Чому «як це заведено», звідки стільки отруйної іронії? – запитає читач. Відповідаємо. Депутатські запити – дуже зручний інструмент самореклами. Чому? Та тому, що на сайті Верховної Ради будь-який спостерігач, якому цікаво «чим вони там займаються», бачить соціально значущі заголовки на кшталт перелічених вище, і з недавнього часу навіть може подивитися їх повний текст. Він бачить також адресата, яким значиться прем’єр-міністр або глава одного з міністерств, або генеральний прокурор, наприклад. Він бачить також, що на запит отримано відповідь від адресата. Але яким була ця відповідь – невідомо. Загалом, «видимість бурхливої діяльності» є, але з незрозумілим результатом або його відсутністю.

Далі за алфавітом. Олександр Горбунов став одним з найпродуктивніших кіровоградських нардепів поточного скликання – якщо говорити про кількісні показники. Його ім’я значиться в «шапці» 61 законопроекту з числа поданих з липня 2015-го, як правило, у співавторстві. Правда, тільки 6 з них вже прийнято, не рахуючи тієй ж постанови про перейменування Кіровограда. Ще три стосуються технічних правок до Бюджетного кодексу і змін графіка роботи Ради. Четвертим на повторне перше читання відправлено одну зі змін законодавства з числа рекомендованих в рамках виконання плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС для України стосовно функціонування Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Мабуть, поки не час. П’ятим згадана зміна прийнята в першому читанні і відправлена в Бюджетний комітет на доопрацювання – це можна продовжувати нескінченно. Плюс 11 депутатських запитів, в тому числі – про забезпечення виконання законодавчого права населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування і виробництва уранових руд, на компенсацію ризику від їх діяльності. Цю «пісню» жителі Кіровоградщини чують, напевно, всі 25 років незалежності від самих різних учасників політичного процесу. Безпрограшний варіант.

Екс-секретар Київради Олесь Довгий – твердий «середнячок». З липня минулого року подав 22 законопроекти, 1 з них – «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» – вже прийнятий. Його суть, просто кажучи, полягає в тому, що, якщо підприємець зареєстрований десь в Макіївці, і не бажає співпрацювати з окупантами і терористами, закон дасть йому можливість перереєструватися, скажімо, в Маріуполі і не платити оренду за склад, який опинився на непідконтрольній Україні території. Крім того, Довгий подав 16 депутатських запитів. У тому числі про виділення субвенції з держбюджету на компенсацію оплати за пільговий проїзд, забезпечення населення скрапленим газом для побутових потреб, стягування банківської комісії з населення при сплаті за той же газ тощо.

Анатолій Кузьменко з Олександрійщини, творець холдингу «УкрАгроКом», за рік подав 11 законопроектів, з яких 1, поданий в співавторстві з рядом нардепів з аграрного лобі в парламенті, вже став законом. Документ продовжує мораторій на продаж сільськогосподарської землі в Україні до 1 січня 2017 року та зобов’язує Кабмін до 1 березня поточного року розробити і подати в Раду законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення. Кабмін Яценюка підготувати документ не встиг, а законопроект про проведення парламентських слухань на тему пошуку української моделі регулювання обороту сільськогосподарських земель, схвалений профільним комітетом, чекає розгляду в Раді з травня минулого року. З липня по липень Кузьменко подано 16 депутатських запитів, в тому числі два – щодо відновлення втрачених соціальних гарантій колишнім працівникам держхолдингу «Олександріявугілля». Два – тому що один подавався в березні поточного року на міністра Демчишина, а другий – в травні, на нового міністра Насалика. На обидва є відповіді, і дуже цікаво було б дізнатися, що в них.

Наступний за алфавітом серед кіровоградських нардепів – Дмитро Лінько, «списковик» з Радикальної партії, який прийшов в Раду відразу після служби в батальйоні патрульної служби МВС «Шахтарськ», розформованого за мародерство через три місяці після створення. Третій кіровоградський співавтор постанови про перейменування обласного центру в Кропивницький. Крім нього, на рахунку у Лінько 28 поданих законопроектів, з яких законом став один – про внесення змін до Закону «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку». Зміни передбачають, зокрема, право співвласників багатоквартирного будинку на достроковий розрив договору з обраним на конкурсі керуючим ОСББ. Також Лінько подав 22 депутатських запити, в тому числі «Про перевірку акаунтів державних службовців в російських соцмережах «Однокласники» і «Вконтакті» на предмет антиукраїнської діяльності» та «Про оформлення залізничних квитків державною мовою».

Один з найбільш епатажних уродженців Кіровоградщини, народний депутат ряду скликань Михайло Поплавський, в свою чергу, за рік не подав жодного запиту. Зате його ім’я стоїть в «шапці» аж 21 законопроекту, поданого до парламенту з липня 2015 року, і цілих 4 з них вже стали чинними законами. Всі вони внесені парламентським комітетом з питань освіти, в якому (а де ж ще?) засідає сьогодні Співучий ректор разом з екс-спікером парламенту Володимиром Литвином і екс-міністром освіти Василем Кременем. Тематика відповідна: про рекомендації парламентських слухань на тему «Правове забезпечення реформи освіти в Україні», про власне проведенні цих слухань, про проведення інших слухань на тему «Професійна освіта, як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу країни: проблеми та шляхи вирішення» і, нарешті , про розгляд проектів законів України щодо наукової та науково-технічної діяльності. А поки Поплавський з Кременем і Литвином проводять слухання, все більше українських батьків відправляють своїх дітей вчитися хоча б до сусідньої Польщі – не надто дорого, цілком якісно, і вже в Європі…

02_nashi2

Нарешті, практикуючий хірург-онколог Костянтин Яриніч, «за сумісництвом» подав за рік 16 депутатських запитів і розписався під 35 законопроектами, 4 з яких вже прийнято Радою. Про зниження акцизів на «беушні» автомобілі вже сказано вище. Також в «табелі» Яриніча – зміни, внесені в закон про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту. Його норми, в тому числі – безкоштовні ліки за рецептом, 50-відсоткова знижка на оплату комунальних послуг тощо – поширюються на сім’ї загиблих від ран і контузій, отриманих в ході Революції Переваги та АТО на сході, зокрема військовослужбовців, добровольців і загиблих в зоні її проведення волонтерів. Також в активі нардепа – прийнятий поки тільки в першому читанні закон, що забезпечує автономізацію лікувальних установ в Україні, який сам Яриніч називає наріжним каменем медичної реформи в країні. Правда, коли він буде прийнятий в цілому, поки неясно.

Гроші

Існує думка, що в український парламент ходять не тільки і навіть не стільки для того, щоб писати закони. Як би там не було, частину кіровоградських нардепів продовжують переслідувати скандали неполітичного характеру.

Так, весь минулий рік місцеві і центральні ЗМІ повнилися публікаціями щодо промислової групи «Креатив», саме пряме відношення до якої має Станіслав Березкін. Писали про її можливе банкрутство, продажу новим власникам в «пакеті» з величезними боргами перед державними банками і навіть про судовий арешт майна сина нардепа. А зовсім недавно з’явилися повідомлення про нібито що відбулася покупці Березкін-старшим німецького косметологічного підприємства ZISSER GmbH.

У той же час в декларації Березкіна за 2015 рік – зміни не на краще для нього. Якщо в 2014 році нардеп з дружиною заробили на двох майже 4,8 млн грн, з яких 4 з половиною – заробітки глави сім’ї, то за минулий рік – всього 2,7 млн, 2 з невеликим з яких приніс в сім’ю сам «народний». Звичайно, основу цих доходів ніяк не могла скласти жебрацька депутатська зарплата. Близько 2,2 мільйона гривень отримані ним як… «дохід від викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики в спорті». І хай обзаздряться університетські професори, які живуть в кращому випадку тисяч на п’ятдесят на рік! Крім того, в порівнянні з 2014-м, у Березкіна в декларації стало більше на один люксовий джип марки «Мерседес» (в народі – «кубик»). Ціна на подібні автомобілі доходить в Україні до 200 тис. доларів. Частина нерухомості, а саме житловий будинок площею 340 «квадратів» нардеп, судячи по записах в деклараціях за два останні роки, переписав на дружину. Тепер на нього не записано нічого, зате за дружиною числяться дві квартири по 250 і 134 кв. метра, ділянка землі в 2 гектара і 24-метровий гараж.

У свою чергу, Олександр Горбунов, ім’я якого часто згадується у зв’язку зі скандальною власністю в кіровоградському Міському саду (парку Перемоги), якщо вірити декларації – один з найбідніших кіровоградських депутатів Ради. Згідно з документом, минулий рік він прожив на одну зарплату в 6600 гривень на місяць. Ані вкладів в банках і цінні папери, ані фінансових зобов’язань. Його доходи, як і Березкіна, істотно впали з 2014 року, за який він заробив, знову ж таки, за паперами, близько 350 тис. грн. (в середньому – 29,2 тисячі в місяць). Зате в 2015-му нардеп обзавівся ще однією ділянкою землі у 5 соток – до ще чотирьох, задекларованих у 2014-му, загальною площею в півтори гектари, будиночка в 170 «квадратів» і ще двох об’єктів загальною площею 0,8 га. Складно уявити, як з такими доходами нардеп оплачує податок на землю і нерухоме майно, та ще й «годує» свій джип «Тойота» з об’ємом двигуна майже 4,5 тисячі «кубиків». До слова, крім добре знайомого кіровоградцям білого «крузака», за декларацією Горбунов володіє цілим автопарком, причому вельми екзотичним, як для народного депутата – на нього записано також «горбатий» ВАЗ 21043, радянський джип УАЗ і два вантажних ГАЗи – ще тих, класичних . Уявляєте фурор, який створив би обранець, прикотивши до куполу на Грушевського на одній з цих машин?

А ось Олесь Довгий, очевидно, вирішив: досить прибіднятися. І задекларував за 2015-й майже 5,3 мільйона власних доходів проти 74 тисяч в 2014-му. Левова частина його доходів за минулий рік – майже 4,5 мільйона гривень – припадає на рядок «доходи від відчуження рухомого і нерухомого майна». Що продав нардеп, втім, залишається загадкою: у 2014-му він задекларував єдину квартиру в 46 квадратів і жодного транспортного засобу – шикарний «Порше» і «Хонда» простіше були записані на дружину. Сам нардеп, якщо вірити декларації, обзавівся власним автомобілем тільки в минулому році, купивши «Лексус» 2011 року випуску – такий можна придбати за 30-40 тис. доларів. Банківські рахунки Довгого теж виросли як на дріжджах: якщо в декларації за 2014-й зазначено трохи більше 2,1 млн, то в 2015-му він доклав “на чорний день” ще майже 12 мільйонів. І ще 15 мільйонів було внесено до статутного фонду приватного підприємства «КВ Менеджмент». Інформації про її рід діяльності в відкритих джерелах знайти не вдалося. Загалом, минулий рік у Довгого видався непоганим.

Як і Березкін з Горбуновим, Анатолій Кузьменко в минулому році заробив менше, ніж в попередньому. За 2015 рік їм задекларовано близько 430 тисяч особистого доходу, з них 300 – дивіденди з відсотками. У 2014-му, більшу частину якого – аж до осіннього обрання в Раду – «аграрний» нардеп пропрацював в бізнесі, його дохід склав більше 1,1 мільйона гривень. Решта рядків декларації Кузьменко не змінилися.

Декларації Дмитра Лінько – самі нудні. Одна зарплата в доходах, “ні колу ні двору”, два автомобілі – скромний «китаєць» і трохи більш представницький, але все одно гранично скромний, за депутатськими мірками, «француз». Проте депутат «годує» цілих трьох помічників, які працюють за трудовими договорами. На громадських засадах йому допомагають 19 осіб. Серед «наших» це рекорд.

Не в приклад починаючому «радикалу», декларації великодосвідченого Юного орла родом з Мечиславки Ульянівського району завжди були найяскравішими серед умовно кіровоградських нардепів. Не став винятком і минулий рік, в якому Михайло Поплавський не посоромився показати майже 41 мільйон особистого доходу – майже в три рази більше, ніж в 2014-му. З них більше 14,5 млн – авторські винагороди та інші доходи від реалізації прав інтелектуальної власності і майже стільки ж – так звані “інші доходи”. На банківських рахунках у Поплавського з позаминулого року додалося більше 13 мільйонів. А ось особистого транспорту у Співаючого ректора як не було в 2014-му, так і в 2015-му не з’явилося. Очевидно, їздить на метро.

Останній в нашому алфавітному списку – Костянтин Яриніч. За минулий рік він заробив в два рази менше, ніж в 2014-му, 340 з лишком тисяч гривень проти 600. «Схудли» і його офіційно задекларовані банківські вклади – з 300 тисяч гривень в 2014-му до 166 тисяч у 2015 році. Зазначені в декларації доходи родичів нардепа залишилися практично на тому ж рівні і склали 666 з копійками тис. Грн. На сім’ю – все той же єдиний «Мерседес» 2010 року, записаний на дружину обранця. Такий можна купити за порівняно скромною ціною – від 15 до 34 тис. доларів. А ось нерухомості в декларації стало більше на три квартири, записаних, знову ж таки, на родичів парламентаря – до 5 зазначених в 2014 році, в 2015-му додалося ще три загальною площею трохи більше 130 квадратних метрів.

На закінчення залишається додати: всі висловлені в матеріалі оціночні судження можна сміливо вважати суб’єктивними та упередженими судженнями його автора. Погоджуватися чи ні, вивчати питання детальніше, робити власні висновки, в тому числі і на чергових виборах – невід’ємне право кожного читача. А якщо це вам здається нудним, готуйтеся знову скаржитися, плюватися, лаяти владу і шкодувати про минуле.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s