ПРО АНАЛОГІЇ ТА МАЙБУТНІЙ ГЕРБ МІСТА КРОПИВНИЦЬКИЙ

4 08 2016 6 1До обговорення головної теми Кіровоградщини останніх тижнів – перейменування обласного центру – ми долучили нашого земляка, історика, професора сценографії Райєрсонівської школи виконавських мистецтв університету ім. Е. Райєрсона Павла Босого, який днями приїхав з Торонто.

Переїжджаючи з країни в країну, ви певно набуваєте нового досвіду, нового бачення проблем, що мають місце і там, і на батьківщині. Знаю, що у соцмережах ви активно підтримали ідею перейменування міста. З яких позицій ви її розглядали?
У нас з канадіянцями дуже багато паралелей у колоніальній історії. І фортеця святої Єлисавети, і форт Торонто були засновані колонізаторами на землі, яка їм не належала і яка вже мала назву. Через це виникла така колізія, що і в історії Торонто, і в історії нашого міста були часи, коли вони називалися іншою, чужою назвою.
Різниця полягає в тому, що Канада – конфедеративна країна. І там залишається дуже багато проблем, пов’язаних з мультиетнічністю. Україна в цьому плані більш унітарна за формою та гомогенна, так би мовити, за характером. При всій її різноманітності. У цьому сенсі у нас навіть менше проблем, ніж у Канади.
4 085 2016 62Проте є багато таких речей, у яких ми маємо схожий досвід. Наприклад, у середині ХІХ століття колоніальна влада Канади взяла курс на англізацію місцевого населення. Було прийнято закон, за яким дітей, що належали до народів, які зараз називають «перші нації», насильно забирали у батьків і віддавали до інтернатів, де їм забороняли говорити рідною мовою, забороняли практикувати рідні релігії, де наставляли: «Якщо говоритимеш рідною мовою, ти – поганий язичник і підеш до пекла!».  Не з цими словами, але схожий сценарій русифікації відбувався і в імперський, і в радянський періоди.
– Як ви аналізуєте колізії навколо процесу перейменування нашого міста: з одного боку, начебто потужна хвиля «єлисаветградців», з іншого – декілька розрізнених неконсолідованих течій україноцентричного спрямування, і – перемога невеликим числом, але завдяки ВР та закону про декомунізацію?
4 08 2016 63– Те, що розрізнені, це, мабуть, природно для України. «Потужна хвиля єлисаветградців» мене стурбувала і налякала. З початку війни не бачу в них ніякого ні краєзнавства, ні культурологічних сентиментів. Я бачу «Рускій мір» – агресивну, нахабну, проплачену організацію, що намагається розв’язати громадянську війну. Причому ви чудово пам’ятаєте: я багато років виступав за Єлисаветград і мав щодо нього власні сентименти. Війна все поставила на свої місця.
Як приклад. 1917 року саксонсько­готська династія, що правила Англією, сама себе перейменувала на віндзорську. Тобто попри «любовь к отєчєскім гробам» навіть вони відчували, що слід робити в такій ситуації. Навіть прізвище поміняли. А це ж королівська сім’я! Війна… вона багато про що говорить і ставить все на свої місця.
Коли кажуть, мовляв, усе уляжеться, заспокоїться і потім… Нічого потім не буде. Зупинити катастрофу мовчки не вийде. Спробуйте, скажіть людям, діти яких загинули на Донбасі, щоб вони колись це пробачили нашим «братам». Цього не буде…
Скажу відверто, на початку цих колізій мені подобалася назва «Інгул» або ж «Інгульське». Але згодом, коли з’явилася пропозиція «Кропивницький», я її підтримав. Через те, що на Інгулі багато різних поселень, не один лише Кіровоград стояв на Інгулі. А от «Кропивницького» іншого не буде.
Наведу ще одну паралель. Коли у 1834 році йшлося про те, як назвати Торонто, коли воно отримувало права міста, це теж було аргументом. «Кропивницький» – це назва горда, красива, яка може стати символом відродження. Але її теж треба ще заслужити. Я бачу в ній великий «плюс», тому що вона об’єднує минуле та майбутнє.
– Яку роботу треба провести, аби все­-таки подолати інерцію мислення тієї частини містян, які, за словами Володимира Панченка, «за   “рускім міром” не ностальгують, їх вабить, так би мовити, культурний міф старого Єлисаветграда»?
– Він дуже добра людина. У мене більш жорстка позиція з цього приводу. Пам’ятаєте, хто сказав: «Нам звичка з неба дар ясний, заміна щастю нам вона»? Шатобріан… Думаю, мине дуже небагато часу, ця назва стане звичною, потім навіть і рідною.
Безумовно, просвіта ніколи нікому не завадила. Говорити більше про те, на честь кого, чому і як це місто назване, то добра справа. Але тут важливо і не переборщити. Коли виходить вчителька і починає довго і нудно розповідати про те, що треба любити Кропивницького, то це губить ідею патріотизму. Форми пропаганди мають бути інтелігентними, ненав’язливими, не дидактичними, не школярськими. Це просто порада. Насправді, будуть робити, як захочуть, ми ж вільні люди.
4 08 2016 6 2– Щодо символіки. Ваші пропозиції?
4 08 2016 6 6– Безумовно, доведеться міняти. У міста було декілька гербів. Доволі довго проіснував чинний герб, який тепер треба міняти.
Пропозиція у мене одна і важлива, як на мене. Це мають робити люди, які знаються на геральдиці. Тому що не можна наліпити до герба якихось нових речей тільки тому, що так буде дуже красиво! Все, що б ви туди не помістили, і як би ви гарно це не зробили, має символічне значення і робиться за певними правилами. Треба чітко розуміти: якщо на гербі є певний знак, що він означає. Є певні правила, фактично дуже суворі закони геральдики, за якими обираються, комбінуються та інтерпретуються різні геральдичні символи та кольори.
– Який символ може бути покладений в основу герба міста Кропивницького?
– Найочевидніший і, можливо, смішний вихід, який можуть запропонувати, – це помістити туди кропиву. Я жартую, звичайно, хоча нічого поганого у кропиві не бачу – це корисна рослина і навіть український оберіг. Проте апелюючи до дворянського походження Кропивницького, ліпити туди дворянський герб родини Кропивницьких я б не рекомендував. Це має бути герб міста, а не людини. Завдання надзвичайно складне. І з цим не варто поспішати. Безумовно, має бути конкурс. Безумовно, має бути професійна геральдична експертиза. З огляду на ентузіазм моменту, важливо не прийняти такий варіант, який був би схожий на радянський герб Кіровограда.

Бесіду вів
Роман ЛЮБАРСЬКИЙ.

http://n-slovo.com.ua/index.php/component/content/article/9-newspaper/2309-ghj-uth.html

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s