КРОПИВНИЦЬКИЙ: ВІД КАРПАТ ДО ІНГУЛУ

 

Ви приїхали у чарівний Львів. Виходите з вокзалу (тут його називають здебільшого “двірець”). Це – історична споруда, він є першим залізничним вокзалом на території сучасної України. Відкрито його 4 листопада 1861 року. Вихлдите з залу – і потрапляєте у казковий світ архітектури у різних її проявах. Насамперед площа. Вона має дві назви – народну і офіційну. Народна звучить дещо незвично для прибульців – Придвірцева, тобто Привокзальна. Офіційна – простіше і звичніше: Кропивницького. Крокуєш її відшліфованою до блиску підошвами і колесами гранітною бруківкою ХІХ століття, у голові зпірнають вичитані у путівнику дані про площу. Щось вимальовується спільне в історії міста на сивому Інгулі, яке нещодавно прибрало прізвище видатного драматурга, і площі. Ага! Обладнана 1871 року, площа мала першу назву Солярна, бо біля неї розташовувалися соляні склади. У 1916 році її перейменували на честь львівського римсько-католицького архиєпископа і стала вона називатися площею Більчевського. 1941 рік приніс площі нову назву – Котляревська, у такий спосіб біув вшанований автор знаменитої на всю Європу української “Енеїди”. Окупувавши місто у 1941-му, гітлерівці вирішили – площа має зватися Ганзе пляц. А вже після вигнання окупантів одержала горду і славну назву – КРОПИВНИЦЬКА. Це ж скільки разів перейменовували? П’ять. Як і наше місто. І все чужинці. Нарешті, спромоглися свої. (У 44-му, до речі, теж було не просто, але, як бачимо…).
Окрасою площі Кропивницького є величний неоготичний храм – церква святих Ольги і Єлизавети. У його назві вшановано велику княгину київську Ольгу та популярну у Європі імператрицю Єлизавету Баварську – дружину цісаря Австро-Угорщини Франц-Йосифа (церква будувалася у часи його правління). На сьогодні будівля храму є найвищою у місті, середня вежа сягає у височінь 88 метрів.
13 вересня 2007 року площа Кропивницького прикрасилася пам’ятником засновнику визвольного руху у Прикарпатті Степана Бандери. Скульптура Героя України відлита з брози на повний зріст заввишки 7 метрів, за нею розташована оригінальна стела української державноті: 30-ти метрова тріумфальна арка на чотирьох колонах, що символізують етапи розвитку історії України.
Виходить, мешканці Приінгульського Кропиницького поріднилися з нащадками міста давнього Прикарпатського Лева і будуть разом писати найновішу історію спільної і великої країни України.

Фото Юрій Матівоса.
Фото Юрій Матівоса.
Фото Юрій Матівоса.
Фото Юрій Матівоса.
Юрій Матівос

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s