Найбагатшому кіровоградцю… скидаються на надгробний пам’ятник

 

 

Картинки по запросу Олександр Ільїн

 

Найбагатшому  кіровоградцю совкового періоду через 23 роки після кончини … скидаються на надгробний пам’ятник. Ним, без усякого сумніву, був колекціонер і на вигляд простий електрик Олександр Ільїн.

Як написав у мережі ФБ кропивничанин, колекціонер і галерейщик  Микола Цуканов: «Процес пішов (чи знову про Ільїна). 30 червня на своїй сторінці я опублікував статтю «Невже не заслужив Олександр Борисович ніякої подяки?». Коротко нагадаю про що йшла мова .У мене з голови не виходила стаття журналіста Ольги Степанової, опублікована майже рік тому, в газеті «Україна центр . Стаття називалася «ОЛЕКСАНДРУ ІЛЬЇНУ – ВІД невдячних спадкоємців» (11.08.2015). У ній Ольга написала наступне –  Цій  могилі 22 роки. Тут, на Далекосхідному кладовищі, в кінці жовтня 1993-го дуже скромно, без оркестру і відспівування поховали господаря однієї з найбільших (якщо не найбільшої) приватної колекції на території колишнього СРСР – електрика Олександра Борисовича Ільїна. Сьогодні на його могилі – трава по коліно  і нефарбований залізний хрест без імені.
«… – Всі приїжджі, хитали головами, обурювалися: « Як же можна? Така людина! », Говорили, що самі поставлять пам’ятник, але, як бачите …
В останні роки, за словами Василя Сергійовича, могилою Ільїна ніхто не цікавився. Хоча хтось із тих, хто приходить доглядати за сусідніми могилками, пошкодував, мабуть, безіменного небіжчика – під залізним хрестом встромлені в землю дві новенькі штучні квітки. »
А у мене знову засіла в голові думка, невже складно облагородити могилу, поставити надгробний гранітний пам’ятник, встановити у сектора покажчик у напрямку до поховання? Тобто зробити, то мінімальне, що личить зробити після смерті Ільїна. Моя стаття знайшла широку підтримку.
Ось тоді то і була зібрана ініціативна група, яка зайнялася розробкою облагородження могили колекціонера. До неї увійшли: заступник головного редактора газети «Україна центр« Олена Нікітіна, медальєр В’ячеслав Попов, краєзнавець Олександр Чуднов, депутати міської ради Андрій Кролевець і Сергій Кріпак і звичайно ж представники галереї «Єлисаветград«, як ініціатори – Сергій Каракулін і я. Нам стали надходити пропозиції про фінансову підтримку. Так редакція газети «Україна центр» і співробітники галереї запропонували перерахувати одноденний заробіток на цю добру справу. Надходили пропозиції від деяких політичних партій, які так само пропонували фінансову допомогу. Але ми відразу ж прийняли рішення відмовитися від таких пропозицій, так, як вважаємо, що метод «народного будівництва»   більш підходить до даного проекту. Ніякої політики, ніяких державних коштів.
Напрацювань багато, починаючи від формату надгробка і закінчуючи облагороджуванням могили і встановленням покажчиків «Могила колекціонера Ільїна».
Вчора підібрали камінь, який стане основою надгробка. Тепер необхідно перевести його в місто, і продовжити його доопрацювання. Про що я буду інформувати. Бажаючі надати допомогу, пишіть, телефонуйте. Рахунків не відкриваємо, тому кожен бажаючий надати допомогу, може зробити це безпосередньо (сплативши ті чи інші витрати)
Дякую всім, хто підтримав нашу ініціативу.»

Отака ініціатива… Не допускати при цьому державу, чиновники якої практично розграбували скарби Ільїна, відсунувши у бік спадкоємців. А такі були, хоча і не першої лінії. А тепер держава, яка нагріла руки,  а це робила не тільки вона, бо певна частина скарбів безслідно зникла, стоїть осторонь. І нині за іронією долі, у тих хто  під виглядом законності  захапав майже мільярдні скарби, немає «нещасних копійок» на надгробок «володарю скарбів».

А ініціатори замислили з розмахом, бо навіть вказівники передбачили. І якось не згадують про місце зберігання скарбів, їх експозицію, а про дім-музей чи організацію окремого музею чи хоча б філії зовсім ніхто чомусь не думає. Невже тому, що соромно показувати лише «залишки розкоші», що нібито зберігаються  «у цілості і сохранності  у…двох місцях. За легендарізацією обсягів колекції чомусь недопетрали і до створення окремого туристично-екскурсійного маршруту по місцям так би мовити. А які місця ? Цвинтар з забутою могилою без надгробка, похилена хатинка, відділ в бібліотеці та зал в музеї… Хтось гляди і спитає а скарби де?  Глодоський та мельгуновський привласнила Росія, і стрілки можна перевести на Ермітаж. А куди переводити стрілки у випадку колекції Ільїна? На  «фонди» в яких можливо щось є, а як що немає? На нагробок колекціонеру у держави, яка «взяла все собі», як  виявилося точно нічого немає… ні коштів, ні совісті.

Але уважно вивчаючи публікації у ЗМІ за останні більше ніж двадцять років, дивуєшся, що очевидці стверджують про обсяг у 15-20 самоскидів, що нібито не могло нічого звідти пропасти, а потім раптом інформація про те, що лише з бібліотеки імені Чижевського зникло 43 раритетних книги… і нікого ні до чого не притягнули… А де все  інше з пятнадцяти- двадцяти самоскидів? Де ті “закрома родіни” чи скарби  “майже для Лувру”?

Картинки по запросу Олександр Ільїн

Василь Чорний

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s