Музей ганьби МОУ во славу ФСБ? Лист Президенту

 

В Україні діє музей створений за темниками Кремля агентурою ФСБ. Особливої пікантності додає те, що це головний Музей Міністерства оборони України!

Взагалі, агентурна мережа рашенських спецслужб в центральному апараті МОУ відзначається особливим цинізмом, відвертою тупістю і завищеним рівнем нахабності – адже їх покривають такі ж агенти, але вже на рівні вищих чинів СБУ. А тих прикриває ячейка в АП…

Як хтось не вірить – поспілкуйтеся з офіцерами штабів НАТО. Вони давно використовують МОУ для вкидання дези для ФСБ і ГРУ РФ. Це святе – щойно до Міноборони України надходить якась шифровка з НАТО, вона відразу опиняється в Москві. Ось просто таки чудесним божественним промислом! Воно і не дивно, бо БІЛЬШІСТЬ офіцерів центрального апарату МОУ є вірними рабами УПЦ-РПЦ, бігаючи в Лавру, де відкрито працює резидентура ФСБ чи не кілька разів на день! Як до речі, і вищі чини СБУ… І це вже навіть не смішно. Всі про це знають, навіть пишуть, але вище керівництво доблесних українських спецслужб від того абстрагується. Чому?

З 2013 року, журнал “Музеї України” воює з відвертими путінцями з сталінсько-гітлерівського клюбу “Красная звязда”видатного шоумена Таранця, які шляхом рейдерського захоплення, за прямим наказом зрадника України, екс-міністра оборони Лєбедева, окупували Національний військово-історичний музей.

Вже якось і говорити про це не зручно! А той убогий Таранець знову пре в директори Нацмузею, вже через “прозорий” конкурс, організований руськомірськими друзями з МОУ!

92687645Перша масштабна публічна акція тих “реконструкторів” під егідою Національного музею 2013 року – тренувальна розвідувально-диверсійна висадка загонів  агентури ГРУ-ФСБ на берег Дніпра на Троєщині. Тіпа “брали Київ”. Саме там засвітився ВЕСЬ терористичний загін полковника Стрєлкова-Гіркіна, який за кілька місяців відзначився в Криму, а потім у тому ж складі, доповнений кримськими реконструкторами гри у війнушку, захопив Слов`янськ! Почитайте мемуари Гіркіна! Саме ті скоти розпочали війну в Донбасі, з посмішками розстрілюючи чесних офіцерів СБУ, МВС, ЗСУ. А   Заступник директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею Тинченко Ярослав Юрійович тел.: 044 280-04-72 (з сайту музею МОУ), відомий своїм руськомірським світоглядом, пишається своєю ДРУЖБОЮ з твариною, на руках якої кров українських патріотів, роздаючи коменти для преси і абсолютно не боїться ходити київськими вулицями, бо відповідає за науку у військовому музеї!
http://fakty.ua/184614-v-slavyanske-girkin-rekonstruiroval-stalingrad-a-v-donecke-budet-vossozdavat-oboronu-berlina-1945-goda

Генерали СБУ і Міноборони – це нормально? Під час ВІЙНИ?! Чому ці зрадники і досі в штаті МОУ, отримують зарплати і як виховують бійців ЗСУ? До вас нічого не доходить, чи ви просто дебіли?

s65940948Історія з ефектною блондою Настею Фурман, чий маман, за твердженням блогерів, була керівником награбованих активів міністра-зрадника Лєбедева, стала класикою журналістики. Лакей Лєбедева, директор Нацмузею МОУ Таранець, призначив дефачку 23 років заступником директора головного музею Української армії! Ми втрутилися, почався шкандаль, дефачку “ушлі”. А те упослідженне нещастя “дирехтор” залишилося!!! Хто його так кришує?

Варто навести цитату заяви творця і першого директора Нацмузею, доктора історичних наук, полковника ЗСУ Віктора Карпова:”У Міністерстві оборони України проводиться конкурс на посаду директора Національного військово-історичного музею України. На посаду претендує колишній директор музею Таранець В.В. (з 2013 по 2016 рр.). У зв’язку з цим подаю свої зауваження та пропозиції щодо кандидатури Таранця В.В.

640x427444333Ця особа не здатна за своїми діловими і моральними якостями, професійним рівнем виконувати посадові обов’язки керівника національного закладу.

Дії В.В.Таранця розслідуються у трьох кримінальних провадженнях. Першекримінальне провадження стосується загибелі громадян на вході до будівлі музею. Під час протестних акцій у лютому 2014 р. В.В.Таранець, як директор музею,розташуваву приміщенні музею підрозділ «Беркуту», який з дверей музею атакував мирних протестувальників і убив на його порозі двох громадян. Генеральною прокуратурою України проводиться кримінальне провадження за цим фактом та вивчається ступінь вини  у цьому директора музею В.В.Таранця.

467x70099Підставою для підозри у другому кримінальному провадженні є факт підміни музейних предметів нагородного фонду музею. Печерським районним управлінням ГУ МВС України в місті Києві проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №42014110350000087 за фактом підміни нагород у фондах Національного військово-історичного музею України.

Мною у 2014 році було заявлено про організацію посадовими особами музею у складі організованої групи на чолі із директором музею Таранцем В.В.такої підміни. Матеріали з цього приводу долучені до кримінального провадження, яке розслідує Печерське районне відділення поліції у місті Києві.

472x700554Інше моє звернення до Генеральної прокуратури України стосується неправомірних дій керівника музею Таранця В.В. і порушення ним Статуту музею при підписанні угоди про проведення виставки «Пісня про сокола». За результатами розгляду Печерським районним управлінням ГУ МВС України в місті Києві відомості щодо неправомірних дій долучено до матеріалів кримінального провадження №120131006000009440.

Відомі зловживання владою з боку керівника музею Таранця В.В. у питанні прийому працівників на роботу. Так, за наказом начальника музею від 30.08.2013 № 155 на роботу у філію музею – Меморіальний комплекс «Пам’яті Героїв Крут» (с.Пам’ятне, Чернігівська область) прийнято Шемеляка О.Ю. Цей працівник на роботу у Меморіальний комплекс «Пам’яті Героїв Крут» не ходив, заробітну плату виплачено.

За іншим наказом Таранця В.В. від 01.11.2013 № 198 на посаду молодшого наукового співробітника Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» прийнято Грищишина С.В. Останній на роботу у Меморіальний комплекс «Пам’яті Героїв Крут» не ходив, заробітну плату виплачено, а замість нього у музеїв м. Києві працював Охріменко О.С. без оформлення на роботу.

640x427Також наявні маніпуляції В.В.Таранця з предметами  військової техніки – піднятий у 2008 році з річки Гнилий Тікич танк Т-34 часів Другої світової війни, що належить музею, відсутній і досі у музейній експозиції та зберігається у приватної юридичної особи.Відповідно до Статуту Національного військово-історичного музею України зберігання музейних предметів здійснюється виключно в приміщеннях фондів музею або музейній експозиції і Статутом не передбачено можливості їх зберігання в інших умовах. А, отже, це є факт відвертого порушення Статуту музею.

Тут зауважу на факті брехні, розповсюдженої В.В.Таранцем у засобах масової інформації восени 2013 року щодо зникнення цього танку. Таранець В.В. ввів в оману Міністра оборони та інше керівництво Міністерства оборони України. Факт брехні мною доведено беззаперечно та безапеляційно з боку Міністерства оборони України.

Незацікавленість та байдужість до долі музею В.В.Таранця підтверджується фактом прийняття директиви проскорочення та повну ліквідацію філій Національного військово-історичного музею України, зокрема: музею «Герої Дніпра» в Івано-Франківську, Військово-морського музею в Одесі, музею Повітряних Сил у Вінниці та Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут». Завдяки участі громадськості цей процес був зупинений.

Варто нагади й про дві втрачені філії  музею в Севастополі  – Військово-морський музей України, розміщений в будівлі Михайлівської батареї, та Військово-морський музейний комплекс «Балаклава»,де директором НВІМУ В.В.Таранцем не було вжито жодних заходів для вчасного вивезення музейних фондів, але при цьому власну приватну колекцію з Михайлівської батареї він вивіз. Перебуваючи тричі у відрядженні в філії музею у місті Севастополі, В.В.Таранець не спромігся організувати вивезення військово-морської колекції музею і п’ять тисяч музейних предметів про створення сучасних Військово-Морських сил України залишились у Севастополі.

640x42789Музей – це науково-дослідна установа. У Таранця В.В. немає наукових ступенів чи звань. У результаті музейна експозиція позбавлена науковості, змішані історичні періоди, виразна еклектика в її художньому оформленні. Інформативно експозиція для відвідувача є незрозумілою. Музей з 2014 року перестав друкувати свої науково-популярні видання «Військово-історичний альманах» та «Український військовий музей», а це є свідченням відсутності планомірно організованої наукової роботи у музеї. Більш того, музейна експозиція позбавлена послідовного викладення матеріалу про Збройні сили України, що свідчить про втрату зв’язку музею із військом. Це підтверджується також і тим фактом, що від трудового колективу музею до складу комісії не увійшов жоден представник Збройних сил.

З оприлюдненої В.В.Таранцем біографії відомо, що він з 2005 року є генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж Україна». Очевидно, що перебуваючи на посаді директора музею, В.В.Таранець одночасно займався і комерційною діяльністю.

640x427765Відповідно до п.8.16 (конфлікт інтересів) Кодексу музейної етики ІСОМ, який затверджено 21-ю Генеральною асамблеєю міжнародної ради музеїв 8 жовтня 2004 р. «музейні працівники не повинні конкурувати зі своєю установою ані у придбанні предметів музейного значення, ані у будь-якій іншій особистій діяльності, спрямованій на колекціонування. Між музейним працівником і керівництвом музею повинна бути укладена угода стосовно будь-якого приватного колекціонування, якої потрібно ретельно дотримуватися».

Міністерство оборони України на мої перестороги щодо неприпустимості такого стану у випадку із В.В.Таранцем повідомило, що він має «хоббі» і збирає металеві шоломи. Безперечно, це є одним із видів колекціонування, хоча відомо від самого В.В.Таранця, що він має власну колекцію військових раритетів і формує її як особисто, так і за допомогою дилерів.Частина предметів з його колекції експонувалася в м. Севастополі до березня 2014 р. у Військово-морському музеї України в складі виставки «Героїчний Севастополь», а також на виставках, що відкривалися в Національному військово-історичному музеї, зокрема «Даєш Київ» (листопад 2013 р.) та постійно діючих експозиціях.

640x427998В.Таранець є прибічником радянсько-сталінської армії та комуністичної ідеології, ідеї «русского мира». У 2003 році В.В.Таранцем створено молодіжну громадську організацію «Київський клуб «Червона Зірка» за цим спрямуванням. З грудня 2003 року до грудня 2013 року він був головою правління цієї організації. До числа керівників цього правління належав С.Лекарь, заступник міністра МВС України (був у клубі «Червона зірка» головою спостережної ради клубу), який організовував завезення зброї з Росії для використання її проти учасників Майдану.

Під егідою реконструкторської діяльності В.Таранець підтримував контакти з представниками аналогічних організацій з Росії. Відтак поява восени 2013 р. в Києві на реконструкції «Даєш Київ», яку проводив В.Таранець зі своїм клубом, терориста І.Стрілкова-Гіркіна, не є випадковою. Заступник директора музею з наукової роботи Я.Тинченко хизується у пресі своїми дружніми стосунками з цим ворогом України.

640x42744433Зауважу, що В.В.Таранець не відповідає вимогам до керівника національного закладу, викладеним у статті 21 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» у частині наявності стажу роботи у сфері культури не менше трьох років.

У Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України зазначено, що Національний військово-історичний музей України свою діяльність здійснює у сфері оборони, а не культури. Отже, перебування В.В.Таранця на посаді директора музею, який підпорядкований Міністерству оборони, юридично не відноситься до стажу роботи у сфері культури, і ця особа не може бути допущеною до участі у доборі кандидатів на посаду керівника музею.

На моє переконання,В.В.Таранець не відповідає вимогам до кандидатів на посаду директора музею як з точки зору права, ділових якостей, так і моралі, і не може брати участі у конкурсі на посаду директора Національного військово-історичного музею України”.

640x42776543Депресивну експозицію Нацмузею блискуче проілюстрували “друзі гіркінців” Нацмузею  з Цензор.нет. Колекція спаленої техніки ЗСУ…

Аби переконатися, що гуманітарний блок Міноборони України (про інші не знаємо, але мабуть те саме…) насичений різнокаліберною агентурою путлера, достатньо трохи погуглити. У відкритих джерелах скільки інформації, що можна розпочинати арешти. От лише, хто тим займеться?

Блондинка від зрадника-міністра Лебедева, який і призначив нинішнього директора музею…

https://www.youtube.com/watch?v=IljYMfz4CxY

Цензор про ганьбу у військовому музеї. Нині все добре…

http://censor.net.ua/photo_news/258168/seksualnaya_23letnyaya_model_bez_opyta_raboty_stala_zamestitelem_direktora_muzeya_voorujennyh_sil_fotoreportaj

Все більше питань виникає до редактора сайту Цензор.нет Бутусова і про його тісні контакти з проросійськими силами, що контролюються фсб… Чи не час вивчити діяльність цього перефарбованого пропагондона детально?

http://censor.net.ua/resonance/404555/direktor_natsonalnogo_vyiskovostorichnogo_muzeyu_vladislav_taranets_u_nas_bblya_yaku_mi_znayishli_blya

Був великий скандал. Блондинку посунули, друг терориста Стрєлкова-Гіркіна Таранець, навіть під час Майдану, так і під час війни на Донбасі продовжує виховувати молодь і бійців Української армії…

http://tabloid.pravda.com.ua/scandal/5272c519d027a/

Подвиги гіркінців МОУ

http://museum-ukraine.org.ua/?p=1682

Колишні співробітники музею писали безліч обурених листів

http://museum-ukraine.org.ua/?p=1920

В головному музеї Міноборони явно щось не так…

http://museum-ukraine.org.ua/?p=2211

Невже ніхто нічого не розуміє?

http://museum-ukraine.org.ua/?p=7156

Абсолютний непрофесіонал, який випадково потрапив до музею, після виру протестних подій 2014 р. та втечі самого Лєбєдєва терміново змінив покровителів, яких в Міноборони залишилося ще чимало. Адже на всі посади ставилися “люди Лєбєдєва”, а патріотично налаштовані офіцери звільнялися.

http://museum-ukraine.org.ua/?p=4220

Адекватної відповіді стосовно незаконного перебування В.Таранця в музеї Міноборони досі немає. Тобто фактично непрофесійна людина, далека від музейної справи та науки, не маючи законних юридичних підстав обіймати цю посаду ходить на роботу, отримуючи зарплатню з державного бюджету. Відбулося так тому, що міністр Лєбєдєв так «нашвидкуруч» звільнював директора В.Карпова, що до законодавства навіть ніхто не заглядав! Проте юридичні помилки необхідно виправляти.

http://museum-ukraine.org.ua/?p=3810

Дякуючи костюмованим шоу клубу “Красная звезда” Таранця, підтримці оточення Януковича, в багатьох регіонах України побували професійні розвідники ГРУ РФ під керівництвом полковника ГРУ Стрелка-Гіркіна, який особисто вбив та поранив кількох офіцерів СБУ та ЗСУ в Донецькій області.

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=9449

640x42799887Першим підняв тривогу після дивних кадрових призначень в МО журнал “Музеї України”. Селіванов, який не служив в армії і публічно декларує ненависть і презирство до всього українського, став головним вихователем всієї Української армії! Це те саме, якби МО РФ очолив переконаний член ВО “Свобода”, а головний музей російської армії фанат УНА-УНСО…
Саме “вихователь” відразу посунув творця музейної справи Міноборони, директора Національного військово-історичного музею України, кандидата історичних наук, письменника, дослідника, музеєтворця, полковника Віктора Карпова (творця між іншим і Музею Героїв Крут).
На його місце десантували в.о. сумнівного кадра без керівного і музейного досвіду, “камандіра” сталінсько-гітлерівського клубу “Красная Звезда”, не дуже адекватні члени якого відомі гасанням смітниками у формах тоталітарних режимів СРСР та Третього Рейху.
Це директор ГОЛОВНОГО музею Міноборони України!!!

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=8424

Департамент соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України очолив щирий україножер – таваріщ Алексей Селіванов. Це найпотужніша підстава як нового Міністра Оборони України, так і Уряду, Президента України особисто. Фактично цей сосунок, що навіть не служив в армії (можна лише здогадуватися чому?) є реальним викликом всім чесним офіцерам і солдатам Збройних Сил, що клянуться померти за Незалежну Україну!

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=8367

І про експозицію головного музею МОУ. Таку кількість спаленої і розбитої техніки ЗСУ, пробитих касок, пошматованих броніків, іржавого залізяччя, пошматованих прапорів, обгорілих особистих речей загиблих Героїв, деякі з яких були з ними в тимчасових могилах, можна знайти лише на сепарських сайтах ДНР_ЛНР! До речі, вони часто і використовують картинки-страшилки з експозиції музею Міноборони.

index88888Спеціально для напівграмотних керівників Національного армійського музею, повідомимо – основна функція подібних музеїв – патріотичне виховання молоді, показ доблесті українського Солдата, подвигу ЗСУ, що у неймовірних умовах вистояли, виконали свою головну місію – захистили Україну!

Полеглих треба ДОСТОЙНО вшановувати, а не виставляти для огляду їх особисті речі, витягнуті з могил. То вже мародерство… До якого так схильні деякі чорні гробокопателі…

Хлопчики-підлітки, після відвідин того музею, надивившись жахів смерті, яку культивують нинішні керівники музею, категорично не хочуть йти в армію! Через некрофілію героїв не виховують!

А це і є головна теза кремлівських темників, яку вживляють в масову свідомість агенти рашенських спецслужб.

То що будемо робити з ТАКИМ керівництвом музею Мінобоони України? Знову призначимо?

Президенту України Порошенку П.О.

Шановний пане Президенте!

Журнал “Музеї України” звертає Вашу увагу на відкриту діяльність пропутінських кадрів, які дуже ймовірно, працюють в інтересах російських спецслужб, хоча займають відповідальні посади в Міністерстві оборони України.

Особливою ганьбою МОУ, є підпорядкований Міністерству Національний військово-історичний музей, який з 2013 року, очолює незаконно призначений на посаду директора такий собі “проросійський реконструктор і друг терориста Гіркіна” В.Таранець – ставленик зрадника-міністра Лєбедева. Без відповідної освіти і досвіду роботи. Нині він знову кандидат у директори…

Перебування в штаті МОУ осіб подібних Таранцю і його заступника Тинченка, що публічно хвалиться 20 річною (!) дружбою з убивцею українців Гіркіним, є цинічним ляпасом бійцям ЗСУ, які захищають Україну в зоні АТО. А ці люди визначають напрям патріотичного виховання та історію нашої Армії!

Всі наші публікації і звернення до офіційних установ відносно ганьби в головному музеї МОУ, протягом уже трьох років, залишаються без відповіді. Ми можемо лише припустити, що маємо справу з розгалуженою агентурною мережею сусідньої країни, яка окупувала Крим і веде гібридну війну на Донбасі. Тому просимо Вас негайно дати доручення Голові СБУ провести повноцінну контррозвідувальну перевірку центрального апарату МОУ, особливо гуманітарного блоку, і доручити Міністру оборони України очистити Національний військово-історичний музей від сумнівних керівників.

Керувати музеєм Української армії повинні патріоти!

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s