Донецьк прокидається…

На минулому тижні читав лекції на Печерську (це такий крутий район у Києві). Потім спускаюся вулицею вниз до метро на Великій Васильківській. А мені назустріч вгору їде нескінченна вервечка крутих джипів з номерами АН (Донецька обл.) і ВВ (Луганська обл.). Лише де-не-де вони розбавдені АА (Київ) і АІ (Київська обл.). Ну, думаю, туди-сюди, нічого собі. А сьогодні зранку був в одній Академії наук. Там у них зявився один “донецький” спонсор. Розговорилися. Він і каже мені, що купив 3 квартири в Києві для себе і для своїх дітей, будує будинок під Києвом і перевів сюди бізнес. Я не втерпів, хоча мене президент Академії схопив за руку і кажу, а чому до Києва? Ви ж там на Донбасі кричали “Расссєя, рассєя”. То не логічніше було б купити квартири в Москві, Пітері чи хоча у такій столиці як Мухо-Саранську. Спонсор відповів, що спочатку і він так думав. найняв житло в Москві і хотів перевести до Росії свій бізнес. А тепер мовою оригіналу. “Но оказалось, что оні там все какієто йо…тиє. Больниє оні всє там псіхічєскі. Нє панімают елємєнтарних вєщєй. Ета страна нє імєєт будущегои. І як співають в Україні : ой стала я подумала. Ось і я подумав. А він же дійсно правий. За часів СРСР російський маразм був значно розбавлений ментальністю українців, євреїв, білорусів, прибалтів, грузинів, вірменів тощо. Українці освоювали космос (Кондратюк, Корольов, Глушко, Челомей, Янгель тощо), а євреї створювали літературу і науку. І ось ці народи відійшли і залишилися лише ті, які знаходяться на нижчому цивілізаційному рівні розвитку (хакаси, тивинці, буряти, якути тощо). І що ми маємо? В церкву вже залазять рачки, у космос відправляють “святі мощі”, святять “Гради”,”Урагани”, танки і вже й борделі. Що, кінець? Нічого подібного. Тут для російського менталітету непочатий край роботи. В церкву скоро будуть залазити по-пластунському, в космос можна відправити мумію Леніна або мощі Сталіна чи Брежнєва, можна святити вбиральні і гінекологічні кабінети. Маразм, цілком закономірно, буде лише посилюватися.