Сенсація: з смітника під сигналізацію

Віднайдені після викрадення з Львівського музею картини презентували у Кропивницькому. ФОТО

22 вересня, в обласному художньому музеї презентували два викрадених з Львівського історичного музею 8 лютого 1960 року, а нині виявлених на Кіровоградщині портрети сина гетьмана Богдана Хмельницького Тимоша та його дружини, доньки молдавського князя Лупула Розанди.

11 вересня цього року на відомому українському аукціоні олександрієць Олександр Маркосян розмістив на продаж портрет Розанди. «Ці картини я отримав від свого друга і вирішив їх продати. Попередньо звернувся до збирачів цінних речей на ринку, вони оцінили портрети по 100 гривень за кожен. Оскільки, за таку ціну не хотів продавати, вирішив виставити жіночий портрет на інтернет-аукціон. Стартова ціна  була 1 гривня, адже я абсолютно не знав, хто зображений на картині. А коли через дві години почала відразу зростати вартість на картину та почали писати коментарі, вирішив зупинити торги і передати портрети до музею. Відразу вийшов на працівників Львівського музею, а потім приєдналися працівники СБУ в Кіровоградські області та спеціалісти нашого художнього музею», – зазначив Маркосян. І додав, що картини були знайдені знайомим його друга у старому будинку, який той придбав.  За словами власника картин, що саме серед великої кількості сміття було знайдено цей диптих. Раніше до чоловіка неодноразово зверталися люди з проханням перепродати ту чи іншу річ, але це вперше до його рук потрапив такий  мистецький твір. Олександр Маркосян придбав обидві картини за 250 гривень. У вище сказане можна було б беззаперечно вірити, як би не інвентарні бірки музею на звороті, які ні викрадачі, ні можлива низка «нових власників» за багато років не пибрала з зворотньої сторони картин. Тобто про їх можливе кримінальні пригоди можна було здогадатися.

Музейники на сьогодні не готові назвати навіть приблизну вартість робіт. «Цього понеділка, 19 вересня, у нашому музеї побував завідувач відділу Львівського історичного музею Сергій Богданов, який підтвердив, що саме ці картини були викрадені. Автор робіт невідомий, але вони потрапили в музей з колекції відомого колекціонера Владислава Лозинського, де були попередні описи, що засвідчували автентичність робіт. Точну дату створення портретів також ніхто не знає, але їм однозначно більше 100 років»– зазначила директор художнього музею Тетяна Ткаченко. І додала, що картини потребують реставрації, адже за словами спеціаліста з Львівського історичного музею, зберігали їх при високій волозі і є незначні пошкодження. Музейники зі Львова повідомили, що роботи зникли під час екскурсії 8 лютого 1960 років, після відвідин закладу однією з груп. Тоді зникли обидві картини з експозиції, яка стояла на столі.

СБУ в Кіровоградській області розслідує, яким чином ці картини потрапили до Олександрії. Про це запевнив т.в.о. начальника управління Служби безпеки України в Кіровоградській області Юрій Кулинич.

За повернення картин до Львівського історичного музею Олександру Маркосяну пообіцяли винагороду. Також директор цього закладу планує зняти фільм про історію повернення диптиха.

Зараз викрадені картини перебувають на тимчасовому зберіганні в обласному художньому музеї і ретельно охороняються. Приблизно тиждень кропивничани матимуть нагоду побачити унікальні портрети. Потім їх передадуть у Львівський історичний музей, де на них чекає реставрація.

Про можливий час їх створення під час прес-конференції говорив краєзнавець Федір Шепель. Він знайшов відомості про їх опис ще в виданнях ХVІІ століття. Але чи вказаний там розмір картин? Бо саме він виглядає дивним – всього 15 на 11 сантиметрів. Зазвичай багаті люди тих часів замовляли картини більших форматів. То можливо це є такі собі похідні варіанти для двох закоханих. Ця версія не виключає існування ще двох більшого розміру оригіналів. Існує версія і про їх намалювання чи копіювання вже в ХІХ столітті невідомим автором для когось з тогочасних колекціонерів, яким і був  Владислав Лозинський. Дату написання цих двох по суті мініатюр може встановити аналіз віку дощок на яких вони малювалися. Самі картини, до речі після їх викрадення чомусь помінялися музейними рамками.Залишається таємницею і не лише їх потрапляння до Львова, бо помешкання їх перших власників було в Чигирині та Смілі, а і шляхи мандрів викраденого назад зі Львова в центральну Україну. Чому хтось міняв рамки та чому опинилися шедеври у купі сміття, і чи відповідають ті останні розповіді дійсності? Сам вигляд картин вже наводить на думку, що це не якийсь там лубок, а принаймні що найменше хороші копії з картин середньовіччя та ще й з музейними інвентарними номерами. На інтернет-аукціоні спільнота одразу второпала приблизну вартість. Одна частина тихцем підвищувала ціну щоб вхопити шедевр, а друга біль совістлива викривала кримінальне походження лота, чим і врятувала їх від чергового зникнення в «тумані часу»  у чергового «підпільника Ільїна».  То ж можливо слідство назбирає матеріалів на новий захоплюючий детектив. А поки що в ньому є лише сторінка про шлях із смітника під сигналізацію. В іншому є надія, що СБУ розбереться.

Анатолій Авдєєв

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s