НА ЯКІЙ ЛАПЦІ МАЄ СТОЯТИ ЛЕЛЕКА?

Сьогодні гість редакції кропивницький геральдист Анатолій Авдєєв дає поради щодо того, яким має бути майбутній герб нашого міста.Авдєєв 01

– Почнемо з визначення: що ж таке геральдика?

– Геральдика – це допоміжна історична дисципліна, що має чіткі канони і правила. Вони навіть близькі до математики. Отже, коли розробляється герб, керуючись цими правилами, слід дотримуватися певної послідовності.

– Будь ласка, детальніше, які бувають герби?

– Герби існують малі, середні та великі. Малий герб – це те, що зображено на самому щиті. Потім до нього додаються інші елементи – щитотримачі, девізна стрічка, корона та інше. У якості щитотримачів виступають постаті людей, легендарні фігури, звірі, риби, птахи тощо. Якщо це герб територіальний, додається корона. Якщо особистий – нашоломник, кулон, намет, бурелет. З додаванням цих елементів герб перетворюється на середній або великий.

– Які кольори використовуються в геральдиці?

– Класичних геральдичних кольорів п’ять. Але це не означає, що не можна використовувати інші. Просто усі попередні геральдичні підручники, переважно російські, подавали п’ять кольорів. Отже, якщо застосовувати шостий, то він буде сприйматися як негеральдичний. Проте негеральдичні кольори (коричневий, помаранчевий, сталевий), попри все, застосовуються у світовій геральдичній практиці. Вони навіть мають свої умовні штриховки. Тому що, коли не існувало кольорового друку, кожен колір мав свою умовну штриховку.

– Чого слід дотримуватися при розробці нового герба?

– На жаль, коли розробляють новий герб, мало хто замислюється над правилами та послідовністю його виконання. Спочатку обирається щит. За формою він може бути будь-яким. В Україні нині дуже розповсюджений заокруглений іспанський. В Росії – французькі, з «дзьобиком» унизу. Наступний крок: як поділити щит. Як правило, частіше буває два чи чотири поля. Хоча може бути і три, і шість, і більше. Але такі ускладнення відволікають увагу, погано запам’ятовуються, не працюють на цілісність образу. Бажано, щоб в одному полі була одна, максимум дві фігури. Вони можуть повторюватися у шаховому порядку.

Ще одне правило: ніяких написів у гербах не повинно бути, адже герб своєю символікою вже сам за себе говорить. У полі щита можуть бути геральдичні метали (золото, срібло), рідше – хутро.

– Які ж саме помилки були закладені у наші попередні герби?

– Вони наявні у гербі міста. Там щитотримачі чомусь стоять на девізній стрічці. А вона іде окремо, на ній лише пишеться девіз, іншого призначення вона не має. От і виходить, що ті лелеки стоять у повітрі. Ще більша помилка: на стрічку наклали колоски і лелеки їх топчуть. Такого треба уникати. Які б щитотримачі не були, але вони повинні стояти на якомусь архітектурному елементі чи на клаптику землі.

Далі: у територіальному гербі не можна використовувати елементи особистих гербів. Таких, як кyлони, клейноди, нашоломники, рангові корони. Так само нині використовується картуш, який раніше ніколи не був елементом геральдики.

– Які елементи бажано використати у майбутньому гербі міста? Чи доречний на ньому державний символ?

– Ні, це було б порушенням. Такої практики взагалі немає. Коли місто вже носить ім’я Кропивницького, то варто застосувати театральну символіку: стилізований фасад театру, маски чи ліру.

– В Інеті вже є чорновий варіант, запропонований художником Ігорем Смичеком, де в центрі герба розташований саме театр. Але потім з’явилося кілька кепкувань з того приводу, що театр не був містоутворюючим об’єктом.

– Розумію його позицію. Театр став культурним обличчям міста з ХІХ століття. І що б ми не говорили про його історію, маємо пам’ятати головне: до революції тут не було ні пам’ятників, ні картинної галереї, діяла лише одна бібліотека. Нині місто претендує на роль мистецької столиці. Слава Богу, він обдарував цю землю талантами в усіх видах мистецтва. Але той герб має серйозні недоліки. Там багато зайвих елементів і недоречностей.

– Повернімося до символу лелеки, який є традиційним і поширеним в Україні.

– Так його можна використовувати. Але нехай лелеки стоять у природній позі, на дальній від глядача лапці. І коли вони тримають щит, то на якомусь підґрунті. А якщо ділити щит на два, три або чотири поля, то у якійсь частині може бути присутнім і лелека. Припустимо, буде два поля. Вгорі може бути зображення театру чи символів мистецтва, а унизу лелека у польоті, чи краще нехай стоїть з поворотом праворуч (з боку глядача) згідно з правилами геральдики. Лелека у польоті може тримати у дзьобі, наприклад, кетяг калини чи колосок. Взагалі ж лелека у класичній позиції має тримати у лапці камінь, що є символом пильності.

Роман ЛЮБАРСЬКИЙ

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s