УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ ЦІННОСТІ Й УКРАЇНСЬКА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ

14045706_1736383009915703_8491327225129901361_n

 

В світі йде непримирима боротьба націй. Кожна хоче відстояти свої національні цінності: рідну землю, мову, культуру, менталітет, національну ідею, історичну пам’ять, щоб зберегтися, не стати гноєм для сильніших і хитріших народів. Одні нації домагаються успіху завдяки тому, що нав’язують іншим свою релігію. Другі ведуть культурологічний наступ. Треті перемагають в агресивних війнах, четверті процвітають за рахунок торгівлі, п’яті застосовують проти сусідів будь-які підступні методи, аби піднятися над ними… Згадаймо як в СРСР росіяни використовували все, що могли: освіту, армію, переселення народів, голодомори, репресії, вербування молоді на роботу поза межами своїх республік тощо, аби знищити чи хоч послабити інші народи союзних і автономних республік. В результаті підступних дій Москви найбільше постраждали українці. Чому? Тому що грузини (азербайджанці, туркмени, узбеки та представники інших великих народів) де б вони не зустрілися на просторах СРСР, спілкувалися рідною мовою, а більшість «освічених» українців навіть вдома користувалися російською. Чому так? Тому що наш народ впродовж 350 років мав звання «молодшого» (та ще й рідного!) брата росіян, які на цій підставі перевиховували нас: забороняли, висміювали, зневажали наші національні цінності (мову, пісню, історію, культуру, національну ідею і т.ін.) Тож багато українців стали соромитися всього свого і почали копіювати росіян. Оскільки «брати» найбільше знущались з головної нашої цінності – української мови, то більшість «освічених» українців, аби досягти успіхів в Московській імперії цілком свідомо ставали російськомовними.
Я використовую слово «освічених» в лапках, тому що з власного досвіду (з 16 років жив серед росіян, закінчив Туапсинський морський технікум, досліджував полярні моря, далі навчався в Ленінградському університеті, захистив там дисертацію, працював у центральних дослідницьких інститутах СРСР) знаю, що імперська освіта нав’язувала нам брехливу історію, покалічену мову, ординську філософію, пристосовані до імперських потреб знання з інших предметів. Чим збагатили нас «Політична економія», «Історія КПРС» та вигадана історія «государства російського»? – Нічим! Лише завдяки постійній самоосвіті я отримав правдиві знання і вміння аналізувати будь-які проблеми. Почнемо з мовних.
Щоб краще розібратися в причинах схожості української мови і «русского язика», треба хоч трохи знати історію їхнього творення.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ

В Україні мовотворчий (глотогонічний) процес триває десятки тисяч років. Українці походження своєї мови ще тільки почали досліджувати. Формування української лексики народом можна прослідкувати, розглянувши творення деяких слів: то – надто – занадто; пека – безпека – небезпека; Ра – ранок – радість – ура – рай – райдуга. Наша мова має майже сто слів, утворених з кореня «мов»: мова-розмова-умова-вимова-домовлятися- безмовний…, що свідчить про те, що вона творилася народом впродовж багатьох тисячоліть.

Народ – це спільнота, що створила свою мову. За висновками багатьох іноземних учених, українська мова є однією з найдавніших.

Якщо в російській мові нараховують близько 300 тисяч слів, то в українській понад 2 млн. Але ж і якість наших слів не можна порівняти з покаліченими словами москалів. Коли я чую слова: бджола, джміль, гавкати, тьохкати, то добре уявляю, як мій народ творив їх. А що можна сказати про відповідні нашим російські слова: пчела, шмель, лаять, щьолкать?
А як не згадати багатство наших синонімічних рядів?
Наприклад, російське вожделение на українську мову може перекладатися: хтивість, жага, жадоба, пожадливість, прагнення, зазіхання.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО «РУССКІЙ ЯЗИК»

Коли йдеться пpо давнiсть pосiйської мови, то не вpаховують того факту, що основою її стала цеpковнослов’янська мова, створена Киpилом i Мефодiєм лише в ІХ столiттi на основі староболгарської, задля полегшення християнізації слов’ян. Росiйський народ утворювався татаро-монголами з пpедставникiв рiзних завойованих народiв i племен, коли пpоцес фоpмування мов у свiтi уже давно завеpшився. Hову мову можна було ствоpити тiльки штучно, з’єднавши елементи iнших мов. Російська саме так і виникла. Державною мовою «русскій язик» зробили татаромонголи. Під час завоювання угро-фінських народів у 1237 році вони, як і угро-фіни, були язичниками. Тоді в Золотій Орді від Смоленська до кордонів з Китаєм державною мовою була тюрська.. На початку ХІV століття хан Узбек в своїй імперії (Золотій орді) впровадив мусульманство. Але пізніше християнським священикам удалося переконати наступних ханів в перевагах християнства, яке стверджувало, що всяка влада від бога. Татари прийняли християнство і в Золотій Орді разом з ним на початку ХV століття була впроваджена церковнослов’янська мова в якості державної. Так почалося «ословۥянення» татаромонголів й угро-фінів. Це відповідало прагненням московського духовенства і татаромонгольських можновладців розширити зону своїх впливів на сусідні слов’янські народи з подальшим їх змосковщенням.
Після приєднання України в 1654 році церковнослов’янська мова росіян стала збагачуватися за рахунок нашої мови. Тому ми маємо так багато спільної лексики: голова, нога, земля, небо, озеро, гора тощо.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОВИ І «ЯЗИКА»
Вище уже повідомлялося, що «русскій язик» творився не тільки шляхом простого запозичення слів з української мови, а й шляхом калічення багатьох з них. Наведемо кілька слів українською мовою, їх мотивацію (джерела походження) та відповідні російські покалічені слова: судження (суд) – суждение; капость (капати) – пакость; сироватка (сир) – сиворотка; долоня (долина) – ладонь, ровесники (рівний) – свєрстнікі… Це в математиці від перестановки доданків сума не змінюється, а в мові, як бачимо, від перестановки літер слова втрачають мотивацію та сенс.
А ось слова, покалічені в результаті заміни, додавання чи вилучення букв: ковбаса (ковбик) – колбаса, плутати – путать (від пута?), опеньки (на пеньках)– опята (на п’ятах?), омана – обман.
Тисячі російських слів утворені шляхом використання української лексики: околица, колона (коло), прачечная (прати), опорожнять (порожній), тиски (тиск), смородина (сморід), сдоба (здібний), пресмыкаться (смикатися). Сотні слів «русского язика» утворені «бісівським» методом – додавання до українських слів префікса «бес»: беспокойный, бессмертный, бессовестный, бесславный. Ще більше слів отримано за допомогою префікса «воз»: возвращать, возражать, вознести, возбудить… Ну, а утворення слів додаванням штучних суфіксів в Московії було поставлено на потік. Наприклад, суфікс «ательство» використовується тисячі разів: вимагательство, вмешательство, сіятельство, препіррательство, наплєватєдьство, надуватєльство, невмешатєльство… Суфікс «ние» користується у москалів не меншим попитом: сумнів – сомненіє, струс – потрясение, опис – опісаніє, сяйво – сіяніє, гоніння – гоненіє, забуття – забвєніє…
Не меншою шаною у московських творців «язика» користувався суфікс «тель»: руководітель (керівник), свидетель (свідок), созидатель (творець), искатель (шукач), писатель (письменник), сеятель (сіяч), воспитатель (вихователь), соискатетель (здобувач), водитель (водій), строитель (будівельник). Зверніть увагу на те, як винахідливо український народ підбирав суфікси при створені нових слів.
У нас все просто: є смородина, яка має сильний запах (сморід), і є порічка, однорічні пагони якої дають урожай і відмирають. Росіяни ж називають ці ягоди і кущі чорною і червоною смородиною, хоч слова сморід у їхній мові немає Українцям замість логічного слова висівки тепер нав’язують російське – отрубі (начебто зерно рубали сокирами).

Ломоносов після навчання в Києво-Могилянській Академії здійснив реформу «русского язика». Ось лише декілька прикладів з тисяч фактів:
Кияни – кієвлянє
Напад – нападєніє
Сумнів – сомнєніє
Ліки – лекарства
Діяти – дєйствовать
Відновлення – возобновлєніє
Сприйманість – воспрінімаємость
Вияв – виявлєніє
Міжусобиця – междоусобіца
Настрій – настроєніє
Настійність – настоятельность
Нашестя – нашествіє
Щоб приховати відверте запозичення, Ломоносов у своїх філологічних працях тоді стверджував, що «малоросійський діалект» «русского язика» – це наслідок впливу польської мови, яка вплинула на «русскій язик» (яким нібито розмовляли руси) в період панування поляків в Україні. Хоч прикладів зіпсованості української мови польським впливом він не виявив. Але серед українців ще й тепер багато таких, що вірять цій брехні від академіка – шовініста. Невігластво багатьох українців в мовній проблемі Москва використовує, щоб поділити Україну по мовній ознаці та підбурити російськомовних громадян до сепаратизму.

Народ, який створив мову, не стане її калічити. Калічать мову (зжаргонюють її) завжди сусіди. Вони, «позичаючи» чужі слова, спотворюють їхній зміст, плутають різні звуки та поняття. В цьому легко переконатися, вивчаючи «русскій язик». Тож тепер маємо зрозуміти, чому саме нас Москва завжди намагалася знищити в першу чергу. Бо тільки українці є свідками всіх злочинів Московської орди.

«Русскій язик» збагачувався не тільки за рахунок української мови. Він сміливо позичав лексику у німців під час правління в Санкт-Петербурзі німецьких цариць та царів.
Німецькі слова в «русском язикє»:
бінт – пов’язь
брандмайсер – пожежник
брухт – покидьки
бунт – повстання
горн – ріжок
дюна – надма
кант – облямівка
крант – затичка
кран – підойма
лакей – прислужник
орден – відзнака
палітурка – обкладинка
помпа – смок
ранец – наплічник
шина – обруч,
шкатулка – коробочка
штиблети – черевики
юнкер – юнак
буфер – відпружник
і тисячі подібних слів (а не термінів!), що їх кожний більш-менш культурний народ має СВОЇ ВЛАСНІ».
А ще ж в русском язике» стільки ж а, може, й більше французьких слів щоденного вжитку, які вони позичили після війни з Наполеоном.
Арсенал – зброярня
Бурдюр – окрайок
Бюст – погруддя
Візит – відвідини
Кавалерія – кінота
Кар’єр – копня
Кошмар – жах
Манери – поведінка
Рапорт – звіт
Серія – низка
Суфлер – підкажчик
Фонтан – водограй
Шолопай – гульвіса
Фільтр – цидило

Звичайно, росіяни не можуть знати, як утворювалися слова, запозичені ними з інших мов. А нам не важко розгадати, як творилися рідні наші українські слова.

ЗГУБНІСТЬ «РУССКОГО ЯЗИКА» ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

Ми повинні усвідомлювати, що перехід на жаргон знижує інтелект людини і заважає швидко і вірно сприйняти думку. Тому російськомовні українці часто мають вигляд телепнів або недоуків. Крім того, ми повинні врахувати, що росіяни, хоч і були впродовж 600 років панівною нацією Московської імперії, але так і не досягли інтелектуального, культурного, морального рівня інших вільних європейських народів (англійців, французів, іспанців тощо, які теж були панівними в своїх колоніях). Жаргон, яким користуються росіяни, врешті-решт призведе їх до повної деградації, якщо всі народи РФ не повернуться до своїх рідних мов.

Отже укpаїнцям, на вiдмiну вiд iнших наpодiв колишньої iмпеpiї, шкiдливо вивчати pосiйську мову ще й тому, що вона є не споpiдненою з нашою мовою, як нас намагаються пеpеконати казкою пpо спiльну колиску, а штучно ствоpеною з кiлькох мов. Причому за основу їхньої мови взято саме українську, але, щоб пpиховати викоpистання нашої мови, москалі сильно понівечили наші слова i пpавила їх викоpистання. Через це українська і російська мови в головах українців не співіснують, як українська й англійська чи німецька, а, маючи багато спільних (однакових і подібних) слів, перемішуються, перетворюються на суржик.

Особливо важливо відгородити від впливу «русского язика» дітей до 8-10 років. Якщо дитина чує слова:мішати, орати, луна, мука, які в мові україномовної матері означають зовсім не те, що в російськомовного батька, то вони розумово дуже відстануть від своїх однолітків. Якщо в дитячих садках і початковій школі всюди впровадити українськомовне виховання і навчання, то наші діти змалку ознайомляться з логікою творення слів, умітимуть аналізувати зв’язки між ними. Це сприятиме кращому розумінню природних, суспільних, політичних явищ і проблем. Російська покалічена мова не дає можливості розібратися в логіці її творення. Її треба просто зубрити. Звиклі до зубріння діти, ставши дорослими, не навчаться алізувати політичні, економічні, соціальні процеси в суспільстві, тому стають жертвами політичних авантюристів, зайд, пройдисвітів, шахраїв, агентів. Вони не сприймають аргументів і фактів, їх важко переконати: «Я об етом і слишать не хачу!»

МОВА – головний інструмент нації, основа культури, перша логічна система, яку освоює людина. Росіяни не мають цієї системи, бо їхня мова використовує покалічену лексику з інших мов.
Мова є показником мудрості народу, його творчого потенціалу.

Зіпсована їжа шкідлива для шлунку, зіпсована мова руйнує розум, озлоблює характер, впливає на здібності, а разом з алкоголем та тютюном заважає українцям стати патріотами, бути корисними для суспільства.

В деяких областях українців зомбували так, що вони готові чужою зброєю захищати чужу покалічену мову на своїй землі, аби не впустити рідної мови до своїх будинків. Коли росіяни анексували частину нашої землі та влаштували терор на Сході, бути російськомовним аморально, нерозумно, некультурно, непатріотично. А ще люди, котрі розмовляють чужою мовою, дають кремлівським вождям привід втручатися в наші справи під виглядом захисту «русскоязичних», тобто несуть небезпеку всьому народу і державі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ЩИРИХ УКРАЇНЦІВ

Як можна підняти престиж української мови і домогтися, щоб вона стала не тільки державною, а й мовою міжетнічного спілкування на всій території України? Звичайно влада, якби вона була українською, здійснила б перехід на українську мову в усіх областях впродовж одного року. Бо для цього вона має все: безперечні докази вищості нашої мови над «руськім язиком», міністерство освіти та інші державні установи, ЗМІ. Оскільки надії, що влад почне захищати українські національні цінності, наш народ не має, то це важливе завдання повинна взяти на себе українська інтелігенція. Для цього наша інтелігенція мала б прикласти максимум зусиль, щоб донести правду і про нашу мову, і про «русскій язик» до всіх громадян України. Неруськість «русского язика».видно навіть не фахівцям. Тож треба (і то – негайно, бо Москва не чекає!) переходити всім свідомим громадянам України на українську мову. Як прискорити цей процес? – Тільки шляхом просвітництва. Давні казали: «Узнайте правду і вона порятує вас.» Донести правду про нашу багату і культурну мову та про нікчемність «русского язика» – ось головне завдання для нашої інтелігенції.
Сьогодні підступна «наша» влада оправдовує свою толерантність до змосковщення тим, що на боці України воюють з Москвою не тільки багато російськомовних українців а й етнічних росіян. Але маємо знати, що російськомовні вояки не захистять нас, якщо навіть і добре воюватимуть з москалями. Бо російськомовна Україна завжди буде слабкою і беззахисною перед Москвою, і Кремль вічно буде вважати нас своєю колонією. Дехто з російськомовних захищають своє право і далі зневажати нашу мову, тобто наш, український, народ. Росіянам, які є справжніми патріотами України, треба це пояснити, показати всі переваги нашої мови і вади «русского язика» та закликати відмовитися від цього татаромонгольського жаргону на користь культурної слов’янської мови, якщо вони хочуть відчувати себе слов’янами, а не підступними нащадками Батия.

Чим краще знають українці правду про свою мову, історію, про своїх геніїв та державників, тим більшими патріотами вони стають. У росіян, навпаки: вони стають більшими патріотами, коли засвоюють більше брехні про своє (начебто слов’янське) походження, про свою начебто природну, давню мову, історію, культуру, «великих» своїх царів та полководців тощо. Тому московська освіта й наука бояться давати громадянам правдиві знання та факти.

ЯКА НАША ІНТЕЛІГЕНЦІЯ?

То чому ж наш народ не знає правди про нашу мову, наших геніїв, наших державних діячів, про інші наші національні цінності? Саме тому, що впродовж кількох століть бездержавності наші «брати» знищили нашу освіту і впровадили свою. Так що в Україні більшість освічених людей не може претендувати на високе звання українського інтелігента. Адже інтелігент – це особистість, яка любить народ, серед якого живе, береже його мову, розуміє його національну ідею та допомагає її виборювати. До того ж інтелігент повинен мати досить знань, щоб бути добрим фахівцем хоч у якій-небудь галузі, і досить сили волі та працездатності, щоб нести народу знання, при нагоді очолювати боротьбу за справедливість, вчити дбати про здоров’я, без якого ані любов до народу, ані освіту, ані розумові здібності неможливо використати в усьому обширі на благо нації. А ще інтелігент – це людина, яка завжди пам’ятає про національні цінності, допомагає своїм співвітчизникам узнати якомога більше про них, щоб мати більше однодумців і патріотів, готових захищати їх від зайд, ворогів, політичних шахраїв.
Крім того, інтелігент – це громадянин, рівень освіченості якої дозволяє їй самостійно, незважаючи на будь-яку пропаганду, рекламу і агітацію, приймати рішення в політичній, суспільній, побутовій сферах життя, не піддаватися стадному інстинкту, легко орієнтуватися в політичній, економічній, соціальній ситуаціях, бути самодостатнім.
Високе становище iнтелiгенцiї дає лише одній їй можливість впливати не лише на полiтику i економiку, а й на свiдомiсть, мову i культуру народу.
Отже, просвітництво народу сьогодні є головним обов’язком української інтелігенції. А обов’язком народу є підтримка на виборах саме своєї інтелігенції, а не інтернаціональної шахрайської еліти.

Не всякого спеціаліста з вищою освітою і навіть із науковими ступенями та всілякими званнями можна назвати інтелігентом. Фахівець, який не цікавиться проблемами народу, не займається просвітництвом, не користується рідною мовою може бути інтелектуалом, але не інтелігентом.

На Заході України багато інтелігенції україномовної, в Києві більше – пристосуванців, на Сході – більшість освічених людей – це імперська російськомовна інтелігенція. Чому ця інтелігенція стала легкою здобиччю московських спецслужб? Неуками їх назвати не можна, бо більшість закінчили вищі навчальні заклади. Але оскільки в тих закладах викладачі за вказівкою КГБ зневажали українську мову та навчали студентів «руськім язиком» брехливої російської історії, комуністичної ідеології та долучали до російської культури, то вони навіть після 15 років навчання почули мало правди. Таких спеціалістів я називаю невігласами. Саме через російськомовне навчання вони стали прошарком імперської інтелігенції, ворожої до всього українського. Під культурним впливом російських ЗМІ та російської інтелігенції знаходиться і товстий прошарок двомовної інтелігенції, що робить її недієздатною в обороні українських національних цінностей.
ГІБРИДНА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ

Деякі так звані інтелігенти кажуть: «Я украінец, но мой родной «язик» – русскій.» Оскільки головною ознакою українського інтелігента є українська мова, то такі заяви свідчать про повне виродження. Адже це теж саме, що почути від оленя: «Я олень, але хочу жити серед вовків і вити як вони.» Російськомовна «українська інтелігенція» – це гібридна інтелігенція. Вона сама себе прирекла на розклад і гибель. Саме такі «інтелігенти» на Донбасі та в Криму довели свої області до стану, який дозволив московським спецслужбам підняти не лише російську 5-ту колону а й українських неуків та невігласів на захист «вєлікого русского язика» та «культурних» цінностей московської орди від української правди і справедливості. Якби освічені українці на Донбасі та в Криму розмовляли рідною мовою, ніякі «зелені чоловічки» (московська сарана) туди не прийшли б. Не було б ні сепаратизму, ні гібридної війни.
В боротьбі націй головне – зберегти свої національні цінності, тобто ті досягнення, які зробили нас народом, не похожим на інші народи, допомагали нам відстоювати протягом кількох тисячоліть свою незалежність, зберігати наш менталітет, звичаї, обряди, народити і виховати таких геніїв як тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Микола Міхновський, Володимир Вернадський, вижити в часи комуністичного режиму підступної Москви. Те, що теперішня влада України не знає, не береже, не примножує наші національні цінності, свідчить про її антинародність і байдужість до долі України.
Політична ситуація в Україні загрозлива. Сьогодні, щоб мати право називатися українським інтелігентом, мало розмовляти українською мовою і дотримуватися української культури. Аби врятувати народ від влади олігархів та зайд та вивести його на шлях до об’єднання з братніми слов’янськими народами, які тепер в Європейському союзі, треба нести народу правду про наше минуле, про нашу мову і той чужий «язик», який нам нав’язують, про справжніх братів і підступну орду… Тож щира українська інтелігенція має активно займатися ПРСВІТНИЦТВОМ. ВСІ! ЗАВЖДИ! ПОВСЮДИ!
ТРОХИ ПРО ЕЛІТУ
Зазвичай еліта будь-якої нації виховується національною інтелігенцією. Але в Україні Москва привела до влади спочатку вірну Росії комуністичну номенклатуру а пізніше бандитсько-олігархічну еліту. Всі оті табачники, бакаї, кучми, морози, симоненки, чижі, єфремови, януковичі, лазаренки, тимошенки, креміні, азарови, шмарови кожен на своїй посаді руйнували нашу державу. Але ж і «наші» інтелігенти допомагали їм. Так сталося тому, що наш народ за час існування в Московській імперії забув що українською елітою можуть стати тільки кращі представники української інтелігенції, а не зайди, агенти чужих спецслужб, шахраї, хитрі неуки…
Українці мають взірець щирого та принципового українського інтелігента, на якого можуть рівнятися не лише сучасні інтелігенти а й еліта. Це Тарас Григорович Шевченко. Він, маючи такі таланти і здібності, міг би запросто стати одним із відомих представників російської імперської еліти. Таких серед українців того часу було не мало. Але Шевченко, як ніхто інший, розумів проблеми рідного народу і свідомо прирік себе на протистояння з російськими царями та їхніми посіпаками, ставши апостолом української національної ідеї – ідеї справедливості і добра. Бо вважав справедливим, щоб кожен народ мав свою державу, розмовляв рідною мовою, плекав свою культуру, знав своїх геніїв. Настав час і нам усвідомити все це.

Кандидат географічних наук,
академік Академії оригінальних ідей, член НСПУ Валентин Кожевніков

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s