Таємні товариства: міфи та реальність

Таємні товариства завжди привертали увагу громадськості. Про деякі з них розповідали пошепки. Що ж насправді являють собою ці таємні товариства, намагаються розкрити у своїй книзі «ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ТАЄМНИХ ТОВАРИСТВ» українські вчені Микола Сенченко та Валерій Гастинщіков.

Багато вчених, політики, студенти та і взагалі допитливі люди цікавляться таємними товариствами. Інтерес до цієї проблеми було підігріто книгою «Латентні структури мирової політики» одного з авторів даної енциклопедії, яка видана українською та російською мовами видавництвами МАУП та «Аратта». У цій книзі було показано, що таємні організації несуть загрозу для суспільства, більшість з них мають на меті встановлення світового владарювання над людством.

Для того щоб протистояти злочинним планам таємних організацій, необхідно знати їх, саме тому й з’явилася ідея створити енциклопедію таємних товариств. У ній представлен складений у алфавітному (енциклопедичному) порядку список більш ніж ста шістдесяти таємних товариств, секретних організацій світу у різні історичні періоди.

Під таємним товариством розуміється люба організація, чиє членство або діяльність здійснюється таємно від сторонніх очей. У списки включені самі товариства та їх похідними. Деякі з них включають місцеположення та міфи про передумови виникнення, ритуали таємних товариств.

Ці товариства представлені широкою різноманіттю видів. Основою для багатьох товариств стали братства або лицарські ордени, як наприклад Масони та Розенкрейцери, а також їх середньовічні попередники, Лицарі — Тамплієри (Храмовники). Ці братства розробили особові ритуали вступу у члени братств, вони засновані на військових принципах, мають ранги або «ступені». Поступово, по мірі зростання рангу, членам братств ставали відомі таємниці, які охороняються групою, але тільки тим, хто піднявся на вищі ієрархічні ступені. Вони були посвячені у всі таємні знання та діяльність групи і/або їх вірування.

Причини таємничості різняться в залежності від групи. Однак слід відмітити, що у період середньовіччя будь які вірування або знання, які не відповідали догмам Церкви, каралися смертю. Сьогодні групи продовжують зберігати таємниці для того щоб політично або суспільно впливати, приховати брехливі або небезпечні теорії (групи НЛО, практикуючі спеціалісти чорних магій), або у кращому випадку, займаються анонімною благодійністю. Деякі групи складаються лише з самих багатих та впливових (еліта влади), які укріплюють свою владу та багатство без підтримки різних верств. Вони відомі як політичні, військові та ділові кола.

Багатьом таємним товариствам по всьому світу все ще властиві релігійні вірування, які відрізняються від «норми». Таємні товариства, подібно братствам, також включають релігійні секти, наприклад Ордо Темплі Орієнтіс (ОТО), Церква Сатани або Храм Сета (прим. — сатанинська організація, яка відокремилася у 1975 році від Церкви Сатани).

Політичні партії, як наприклад Нацистська партія або Комуністична партія були засновані або мають коріння таємних товариств (дивись Ліга справедливості).

Деякі таємні товариства підпадають під визначення культів, груп, які стали продовжувачами справи їх засновника та лідера (див. культи). Інші — груп терору, які будують таємні плани залякування своїх суперників (див. терористичні групи).

Деякі таємні товариства підпадають під категорію борців з охорони порядку. Ці групи з’являються там, де існуюча система правопорядку не діє або корумпована (див. «Беаті Паолі», «Віджиланте»).

Інші таємні товариства існують на кошті організованої злочинності (див. «Асасіни» /убивці/, Мафія, «Душителі», «Щипці», Тріади).

Історію як правило пишуть переможці війн, у той час як точка зору сторони що програла ігнорується і в кінці кінців не враховується. Історична об’єктивність залежить від різних поглядів — використання видимих фактів та створення послідовної розповіді, яка переконливо пояснює їх. У цьому просторі знаходяться і таємні товариства. Коли відкриваються деякі таємниці суспільства, з’являються факти, які раніше не були бачні неозброєним оком, і таким чином історія змінюється.

Згідно деяким авторам сам факт секретності таємних товариств змушує істориків уникати цієї теми. Визнаючи свою необізнаність, вони вважають за краще применшити їх роль. Масонство оказало суттєвий вплив на суспільне, психологічне, культурне та політичне життя Європи вісімнадцятого віку, але більшість історичних книг навіть не згадають про це.

Бажаючи переосмислити історію з урахуванням існування таємних товариств нам слід бути обережними. Аби не стати заручниками випадкових або помилкових поглядів. Якщо наприклад ми проаналізуємо негативну сторону діяльності таємних товариств, то ми можемо піддатися спокусі зобразити їх як загальне зло. Слід уникати спокус та екстраполяції. Адже ніхто не буде стверджувати що усі масони вбивці або посібники вбивств лише на тій підставі що масони скоїли, а потім скрили факт вбивства свого члена у 1826 році.

Ще однією проблемою яку слід враховувати інформуючи про таємні товариства, це те, що більшу частину цієї інформації важко перевірити. Цьому є декілька пояснень. Перш за все, таємні товариства секретні. Вони не бажають щоб про них писали. Для того щоб направити журналістів по хибному шляху таємні товариства часто-густо заперечують що вони таємні товариства та створюють себе вимишлений публічний імідж. У числі тих хто розкриває секрети таємного товариства часто-густо опальні колишні їх члени, одержимі ідеєю викриття організації. Під-тверджених фактів мало, їх розділяють великі історичні проміжки часу що повинно слугувати попередженням для читача. Не слід безапеляційно вірить усьому що ви читаєте про таємні товариства включаючи інформацію у цієї книзі.

Вище сказане свідчить, і з цим погоджуються навіть найбільш скептично налаштовані читачі, що світові таємні товариства грають більш важливу роль (прикладом тому є бізнес структури) аніж тільки паролі, секретні рукостискання та монотонні обряди. Але істина, без сумніву, знаходиться значно глибше. Природа влади краще за все проявляється за кулісами, під покровом, поза поля зору сус-пільства.

Ця книга про таємні сторінки історії.

Скільки існує людське суспільство, стільки існують таємні товариства. Одні присвячують свою діяльність добрим справам, активність інших зосереджена на злочинних цілях. Але спільним у них є те що зовнішньому світу не відомо що відбувається у їх свята святих.

Книга відхиляє завісу, яка огортає ці таємниці, у ній розповідається о більш ніж 150 найбільш одіозних таємних товариств. Вам не треба знати спеціальних рукостискань або особливих скритих кодових сигналів щоб проникнути усередину. За вас це зробили автори книги, показавши з середини ці секретні групи — від Ордену ілюмінати до китайських Тріад та структур нового світового порядку.

У книзі ви знайдете інформацію:

— що представляють собою масони — одне з найбільш таємничих з відомих товариств;

— що насправді відбувається під час надтаємничих щорічних зустріч світової бізнес еліти у каліфорнійському «Богеміан Гроув»;

— про загадковий клуб Лева, який прикриває свою секретність громадською діяльністю;

— чому «Череп та Кістки» Йельского університету — це не просто університетське братство;

— яка істинна ціль Комітету 300 та про його надійні зв’язки з новим світовим порядком;

— як найстаріша злочинна індійська спільнота «Душителів» об’єднує релігію та вбивство;

— загадкової історії ордену Тамплієрів та їх однодумців «Ассассинах»;

Багато інших приголомшуючі таємниць.

Якщо вам подобаються загадки та таємниці, то вам обов’язково сподобається ця книга. Але хочемо попередити — скільки б таємниць ми ні відкрили, ми ніколи не можемо бути впевнені що не знаходимося під контролем чергового таємного товариства.

А

АБОРІША. Див.: САНТЕРІЯ.

АДЕПТИ АГАРТІ. Див.: ЗЕЛЕНИХ МУЖЧИН, СУСПІЛЬСТВО.

АВІАРІЙ (ПТАШНИК) — невелика група людей з надзвичайно високим рівнем таємності, яка працювала приблизно в 1970-х роках над дослідженням НЛО. Доктор Річард Бойланд вважає, що у «Пташнику» було близько 12 осіб, які спілкувалися один з одним за допомогою кодових імен, частіше всього за назвами птахів — звідси і назва організації.

Бойланд вважає, що є як мінімум кілька збігів діяльності MJ-12 з американською таємною урядовою організацією, яка займається дослідженнями і/або приховуванням контакту НЛО та інших прибульців із землянами.

За Бойландом, до складу Пташника входили: доктор Крістофер Грін, керівник Департаменту біомедичних досліджень «Дженерал Моторс» і, можливо, колишній начальник відділення зразків НЛО при Центральному розвідувальному управлінні (ЦРУ) — «Бюро потойбічних контактів». Кодове ім’я доктора Гріна — Сойка.

Рон Пандолфі, заступник директора ЦРУ з питань науки і технологій та хранитель зразків НЛО у «Бюро потойбічних контактів». Кодове ім’я — Пелікан.

Доктор Брюс Маккабі, відомий експерт НЛО та вчений-дослідник у галузі оптичної фізики та лазерної зброї у лабораторії озброєння Військово-морських сил (ВМС) США, штат Меріленд. Маккабі — консультант з питань фізики та обробки фотозйомок Об’єднаної мережи НЛО (MUFON). Кодове ім’я — Чайка.

Хел Патхоф, фізик Інституту передових досліджень, Остін, штат Техас. Кодове ім’я — Сова.

Підполковник Джон Александер, доктор філософії, Служба розвідки та безпеки командування СВ США. Александер — директор департаменту «несмертельної зброї» національної лабораторії Лос-Аламос. Кодове ім’я — Пінгвін.

Командувач Скотт Джонс, доктор філософії, ВМС США (у відставці), колишній офіцер розвідки ВМС, тридцять років служби у зовнішній розвідці; працював в Управлінні ядерної оборони, Управлінні військової розвідки, Управлінні програм передових оборонних досліджень та інших організаціях. Кодове ім’я — Гаїчка (вид синиці).

Жак Валі, доктор філософії, колишній астрофізик «GEPAN», французька урядова дослідницька організація НЛО. Пізніше працював головним дослідником у програмах управління комп’ютерної мережі Міністерства оборони (МО) США. Доктор Валі написав багато книг про НЛО. Кодове ім’я — Папуга.

Ден Сміт, громадянський дослідник НЛО, який, імовірно, на добровільній основі, був ланкою ланцюга між ЦРУ та іншими організаціями, які займаються вивченням НЛО. Кодове ім’я — Курча.

Капітан Боб Колінс, Військово-повітряні сили (ВВС) США (у відставці); Спеціальний агент, Відділ спеціальних розслідувань, мешкав у Новому Орлеані. Його допитували у ФБР за п’ятьма пунктами розслідування вбивства Джона Кеннеді. 1967 року під час розслідування змови проти Джона Кеннеді новий прокурор Джім Харрісон викликав Новела до суду, однак той втік у Огайо. Харрісон не зміг добитися його видачі. Нині Новел займається дослідженнями так званої позаземної технології отримання енергії та титанових спла-вів для підвищення їхнього потенціалу. Кодове ім’я — Канюк.

Сержант Річард «Дік» Доті, ВВС США (у відставці); спеціальний агент Відділу спеціальних розслідувань ВВС. Відомо про його участь у проектах з дезінформації про НЛО. Кодове ім’я — Сокіл.

Дейл Графф, спеціаліст з питань технологій, пов’язаних з НЛО, колишній ревізор контрактів Управління військової розвідки (DIA) на авіабазі Райт-Петтерсон. Кодове ім’я — Лунь.

Джек Верона, до того, як він зник наприкінці 1990-х років, брав участь у програмі «Спляча красуня», яка займалася дослідженням засобів нейтралізації ворожих «цільових об’єк-тів» — особистого складу за допомогою частотних випромінювань електромагнітних полів. Кодове ім’я — Соловей.

Джамі Шандера, продюсер на кіностудії Голлівуд, ймовірно, входив до складу MJ-12. Кодове ім’я — Дятел.

Дивися також: MJ-12.

АМАРАНТ, ОРДЕН АМАРАНТА — це братство всередині братського товариства. Щоб стати його членом, необхідно мати ступінь магістра всередині масонського братства. Інші кандидати — представники по прямій материнській лінії магістра масонів.

Згідно з веб-сайтом організації (www.amara-nth.org): «Орден Амаранта» — це громадська, братська та благодійна організація, відкрита і для чоловіків, і для жінок, які мають масонське членство. Членство в Ордені — це висока честь, воно відкриває можливість не тільки для служіння, а й для самовдосконалення. Хоча для членства необхідна віра в існування Великого Сущого, Орден — це не релігійна організація, оскільки у ньому представлені різні вірування. 1972 року було створено благодійний фонд — «Трест фонду Амарант для боротьби з діабетом», метою якого було проведення досліджень у пошуку ліків від діабету.

Щоб стати членом, потрібно написати заяву з рекомендаціями двох чле-нів Ордену, оплатити необхідний внесок і подати його до місцевого філіалу на розгляд. Заява розглядається на черговому засіданні. Комісія перевіряє дані претендента на членство.

По суті, комісія — це офіційний орган. Вона зустрічається з претендентами, щоб краще вивчити їх. Вона здійснює контрольну перевірку прийому в масони та відповідає на запитання щодо Ордену. Комісія звітує про результати вивчення на своєму другому від подачі заяви засіданні. Потім — голосування. Якщо претендента обрали, секретар повідомляє йому про рішення та встановлюється дата посвячення. Під час посвячення новий член отримує ступінь «Ордену Амаранта» та стає його членом. Новому члену викладають уроки чотирьох головних чеснот Ордену: Істини, Віри, Мудрості та Милосердя.

Ці уроки проводять під час підготовки посвячення у лицарі. Після посвячення новий член Ордену починає активну діяль-ність, бере участь у благодійності Ордену.

Офіційний друкований орган Верховної ради «Ордену Амаранта» — «Вінець та Меч». Його видають чотири рази на рік — у лютому, травні, серпні та листопаді. Серед публікацій — статті про обрання вищих представників, вищих опікунів та правління Фонду з боротьби проти діабету, а також інформація про підлеглих структури у всьому світі. Кожна Велика царственна особа або царственна особа Верховної ради призначає Почесну Даму або Сера Лицаря.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s