Чергова зустріч з творцем мистецьких див Степаном Ніколенком

Виставка «Враження, подаровані життям», присвячена 75-річчю від дня народження олександрійського художника Степана Ніколенка відкрилася у обласному художньому музеї в Кропивницькому.

Вшанування  майстрів пензля  нашого краю та популяризація їх творчості декларується, як першочергове завдання обласного художнього музею та пріоритетною складовою його роботи.  Про це варто знати,  бо наш край дав світу багато знаменитих імен серед художників чиє життя і творчість є нині  чудовим прикладом для  творчої молоді. Вона повинна надихатися старшими майстрами на власні творчі звершення. Саме до таких яскравих творчих зірок  в мистецькій педагогіці відноситься Степан Федорович Ніколенко. Його твори представлені на цій виставці вражають досконалістю виконання, випромінюють любов до життя, людей, природи, заряджають позитивним сприйняттям світу та створюють відмінний настрій. Музейники стверджують, творче кредо художника: «Треба зображати оптимізм, радість, щоб люди вірили в добро, любили людей і світ». Це особливо важливо в умовах нашого нелегкого  депресивного сьогодення. Мистецтво лікує душу, а краса рятує світ від духовного зубожіння.

Художник-ювіляр  народився 19 квітня 1941 року в місті Олександрія Кіровоградської області. Своє сходження на мистецький Олімп Степан Ніколенко розпочав ще у дитинстві, відвідуючи гурток малювання при міському Палаці піонерів. У 1964 році, після служби в армії, він  вступає та починає навчання на художньо-графічному факультеті Краснодарського державного педагогічного інституту. Після його закінчення у 1968 році і розпочинається його  педагогічна кар’єра. Отримавши диплом, він залишається викладати в  цьому ж  інституті на кафедрі малюнка, одночасно працюючи викладачем композиції Краснодарського художнього училища.

У 1972 році художник амеж повертається в Україну до свого рідного міста, де і продовжує свою педагогічну діяльність. Протягом року працює викладачем наочної агітації Олександрійського культ просвітнього училища, а з 1973 року дає згоду очолити новостворену  в місті дитячу художню школу, ставши фактично її фундатором та незмінним керівником до 2012 року. Чимало випускників цього закладу стали професійними митцями та викладачами, поповнивши ряди української творчої інтелігенції.  На жаль, у всіх прес-релізах та статтях про митця жодне  з імен його учнів чомусь не згадується. Але  на цьому в 2012 році його педагогічна діяльність  не закінчується, оскільки він до сих пір успішно поєднує роботу викладача Олександрійського училища культури з творчою роботою.

Свою виставкову діяльність митець розпочав ще у 1968 році, приймаючи активну участь у чисельних виставках різного рівня та організовуючи персональні виставки, яких на сьогодні в творчому активі художника вже шість.. Він також є автором декоративно-монументального панно на Будинку культури шахти «Світлопільська». Спільно з викладачем художньої школи Олександром Охапкіним Ніколенко виконав живописні панно, дерев’яні та металопластикові композиції для приміщення дитячої бібліотеки імені Юрія Гагаріна, написав ікони і панно для Покровської церкви та церкви святих Анастасії і Федора в місті Олександрії, а також – ікони та панно для церкви Петра і Павла в обласному центрі.

З огляду на творчі заслуги митця перед своєю малою батьківщиною цілком логічним і заслуженим стало те, що у 2008 році Степан Федорович став Почесним громадянином міста Олександрії. Крім цього художник є постійним учасником різноманітних мистецьких акцій. Так, зокрема, у серпні 2006 року він взяв участь в мистецькій акції-пленері «Кіровоградщина – очима художників» в Олександрійському районі, присвяченій 15-й річниці незалежності України, у 2011 році став учасником ІІІ Великоднього благодійного аукціону та Весняного пленеру у Дендропарку. Говорили і про його закордонні пленери.

Степан Ніколенко – унікальний художник, вдумливий та емоційний одночасно, з різноплановим  спектром творчих напрямків: живопис, графіка, скульптура, металопластика та різноманітністю художніх технік. Він працює в жанрах пейзажу, портрету, натюрморту, надаючи перевагу реалістичній манері з використанням елементів імпресіонізму. Для своїх пейзажів Степан Федорович найчастіше обирає сільські або приміські мотиви, які є наглядною ілюстрації гармонійного співіснування природи та людини.  На жаль,  як з розчаруванням підмітили відвідувачі виставки, на його полотнах чомусь не присутні міські пейзажі його рідної Олександрії.

У своїх жанрових творах та портретах митець часто використовує мову символів, що створює своєрідну унікальність його робіт, дивлячись на які, долучаєшся до романтизму та вишуканого смаку автора. Приємно усвідомлювати, що творчість цього цікавого художника стала яскравою сторінкою в мистецькому житті нашого краю.

Гідним визнанням творчих здобутків Степана Ніколенка стало, зокрема присудження йому у 2012 році обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна у номінації «Національна традиція».

На сьогодні роботи олександрійського художника зберігаються та презентуються в обласному художньому музеї міста Кропивницького, в Олександрійському краєзнавчому музеї імені Антоніни Худякової, у приватних колекціях Україні, Росії, Польщі, Німеччини, Франції, Англії, Алжирі, Венесуелі, США. Саме за таку широку географію, один учасників «олександрійського десанту нагородив митця  епітетом «планетарного художника»!

Відвідувачі нової  розгорнутої в обласному художньому музеї виставки «Враження, подаровані життям» зможуть насолодитися чудовими пейзажами, натюрмортами, портретами та ознайомитися з цікавими інформаційно- ілюстративними матеріалами про життя художника. Серед них є проілюстровані художником книги, чисельні грамоти та  інші відзнаки. Все це, зібране разом в межах однієї експозиційної зали, створює уявлення про творчий масштаб художника-земляка Степана Федоровича Ніколенка. В нинішній експозиції дуже мало робіт з попередніх виставок митця, що проходили в обласному центрі. І це говорить про його неймовірну жагу творчості та працьовитість.

На відкриття виставки митця, як і минулі рази, прибув цілий десант його прихильників з Олександрії. Його земляки, як і кропивничани,  говорили тільки приємне про митця та його творчість. А його дружина, яка назвала себе щасливою жінкою, просила у присутніх і критики, але не почула її на адресу свого чоловіка. Критику пообіцяли лише  на закритті виставки.  А критикувати митця можна лише за один його витвір, якщо він до нього справді причетний. Мова йде за герб міста Олександрії, виконаний з порушеннями правил геральдики. На авторство у цьому творінні претендує ще пара мешканців обласного центру, що вважає себе «фахівцями з геральдики». Та хіба можуть дилетанти, не обізнані з канонами цієї науки,  розробляти герби без помилок?

Анатолій Авдєєв

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s