Російські олігархи, Коломойський, Ахметов: кому вигідні нові тарифи

Російські олігархи, Коломойський, Ахметов: кому вигідні нові тарифиУкраїнцям не дають можливості оправитися від постійного підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Не встигли споживачі звикнутися із зростанням цін на воду, опалювання та електроенергію, як їх приголомшують перспективою наступного зльоту тарифів.

При цьому якість самих послуг не покращується, а тільки падає. Вже не рятують навіть субсидії. Куди ж діваються кошти, викачані “драконівськими” тарифами з кишень українців?

Усі основні підприємства, які надають комунальні послуги жителям країни, належать приватним особам. В основному вони відійшли у власність олігархам і стали прибутковим бізнесом. На жаль, цей бізнес не зацікавлений в підвищенні якості і націлений тільки на отримання прибутку будь-якими методами. В результаті олігархи стають ще багатіше, а українці поступово скачуються в прірву убогості й тотальної економії, передають “Українські реалії” з посиланням на znaj.ua.

Електрика від олігархів

В Україні є 25 обленерго, які у більшості своєї вже давно виведені з-під контролю держави і віддані в приватні руки. Держпідприємства передавалися під приводом “так буде ефективніше”, а в результаті сама держава стала заручником їх роботи.

Минулого року НКРЕКП приголомшила країну розпорядженням про підвищення тарифів на електроенергію в п’ять етапів. Один з етапів припав на 1 вересня, коли тарифи злетіли на 25%. Таким чином тариф у межах 100 кВт/ч для міського населення і 150 кВт/ч для сільського виріс до 71,4 коп. за кіловат. А все, що зверху і до 600 кіловат, — до 1,29 грн.

Наступний етап подорожчання чекає нас 1 березня 2017 року. І призведе це до того, що в середньому українці платитимуть 1,68 грн за кіловат. У фінансовому еквіваленті вийде, що тарифи для населення злетять майже втричі. І середньостатистична сім’я з трьох чоловік платитиме близько 500 грн на місяць. Це без урахування інших комунальних послуг.

Згідно з офіційною статистикою, загальна чисельність квартир на 1 січня 2014 року склала 19,4 млн. І якщо кожна квартира в середньому використовуватиме 250 кіловат на місяць, сума загального тарифу буде колосальною. За діючим тарифом вона складає більше 6,2 млрд грн в місяць. А з 1 березня наступного року це буде більше 8,1 млрд грн. Усі ці кошти згодом розподіляються між учасниками енергетичного ринку залежно від їх витрат.

*за даними “Радіо Свобода”

У НКРЕКП пояснюють, що підвищення тарифів потрібне для залучення коштів на модернізацію. Тобто оновлення мереж і устаткування компаній обленерго, які у більшості своїй належать приватним особам, покладається на плечі простих українців. А натомість їм обіцяють, що колись, у майбутньому, ця послуга стане якіснішою.
І так триває вже багато років.

Поки ж ми маємо віялові відключення електрики в осінньо-зимовий період, величезні проблеми з установкою багатотарифних лічильників, зношені комунікації у житловому фонді, негідну роботу сервісних і аварійних служб, що належать операторам енергоринку. А в окремих випадках — захмарну вартість нового підключення до мережі. І захистити інтереси споживачів нема кому.

Махінації обленерго

Експерти запевняють, що модернізація, під виглядом якої підвищують тарифи, у результаті буде спотворена різними схемами з виведення коштів із рахунків компаній. Під виглядом модернізації компанії оголошують тендери на закупівлю матеріалів, а у результаті переможцями виявляються суміжні фірми, в яких ціна набагато вища за ринкову.

Не секрет, що витрати обленерго нерідко просто завищують. Журналіст інтернет-видання “Наші гроші” Юрій Ніколов, який досліджував цю проблему, говорить, що це найпоширеніша схема того, як власники обленерго виводять великі кошти з компанії.

“По-перше, ціни на таких тендерах мають бути завищеними на що завгодно. Наприклад, “Львовобленерго” нещодавно купило бетонні вироби за значно завищеними цінами — там триразова різниця була в порівнянні з ринковою, — розповідає “Радіо Свобода” Юрій Ніколов. — Ще один критерій фіктивності або виведення засобів через тендери — перемога на тендері або участь у тендері компаній, пов’язаних із власниками обленерго”.

Так власники компаній перекладають свої величезні “витрати” на плечі споживачів. Це одна з причин зростання тарифів.

У своєму розслідуванні журналісти “Радіо Свобода” наводять один із прикладів подібних тендерів. Так “Полтаваобленерго” на початку липня закупило кабель за ціною на третину вище за ринкову. За даними офіційного “Вісника державних закупівель”, “Полтаваобленерго” майже на 7 млн грн закупило електричних дротів у “Запорізького кабельного заводу”, який контролюють структури, пов’язані з одним із власників обленерго.

Наприклад, за кілограм дроту з алюмінієвих проволок А-50 обленерго заплатило заводу 108,3 грн за кілограм. При цьому інший завод цей самий кабель продає за 81,2 грн.

Тобто, крім того, що з обленерго були виведені гроші на іншу фірму з орбіти його ж співвласника, так ще і товар цей коштував на третину дорожче. Це усе, так або інакше, відбивається на тарифі.

“Нагрівають” на теплі і воді

З 1 червня в Україні злетіли тарифи на опалювання — на 60%, і гарячу воду — на 90-100%. Митися стало накладно. Зараз середньозважений тариф за кубометр гарячої води коливається від 65 грн до 83 грн. Таким чином, приміром, середньостатистична сім’я із столиці в місяць за 5 кубів гарячої води платить більше 500 грн.

А нова вартість опалювання вже стала для багатьох неприємним сюрпризом. Тариф у середньому по країні складе 1250 грн за 1 Гкал. На цьому фоні подорожчання холодної води на 15-35% здається вже незначним.

Підвищення пояснюють декількома чинниками: подорожчання енергії, підвищення зарплат і необхідність модернізації. І останній пункт знову дає можливість для махінацій. Адже обіцяна модернізація проходить непомітно для споживача, а в багатьох випадках — просто на папері. Це видно з поганої якості послуг.

Приміром, у столиці, де основним постачальником тепла і гарячої води є “Київенерго”, що належить олігархові Ринату Ахметову, гарячу воду під виглядом щорічних випробувань відключають замість двох тижнів на місяці. При цьому вплинути на компанію ніхто не може. У кол-центрі мерії (за номером 15-51) оператори прямим текстом заявляють, що змусити цього оператора включити гарячу воду не можуть. Тому аварійні роботи іноді тривають по декілька тижнів. А вулиці з численними розритими теплотрасами більше схожі на сліди бомбардувань.

Експерти розповідають, як оператори по всій країні можуть “нагріватися” на воді. Найбанальніший метод — недогрів. Згідно з нормами температура гарячої води має бути 50—75 градусів. Реально з крану спочатку тече холодна вода, через відсутність у будинках насосів для циркуляції, а потім її температура не перевищує 40 градусів. Але лічильник крутить, і недобросовісний оператор заробляє на цьому.

Ще один метод — нарахування вартості по нормативах. Людей, у кого немає лічильників на воду, легко обрахувати. По-перше, вони платять незалежно від того, використали норматив чи ні. По-друге, на квартири, де немає лічильників, часто “навішують” усі витоки через застарілі комунікації. Таким чином, людям доводиться платити мінімум вдвічі більше. З урахуванням того, що ця послуга могла і не надаватися, компанія отримує гроші за повітря.

З опалюванням ситуація ще гірше. Біда цього виду комунальних послуг в тому, що у великих містах відмовитися від централізованого опалювання неможливо. Так само проблемно самостійно контролювати об’єм спожитої послуги. Усі старі будинки, які складають основну масу житлового фонду, не обладнані квартирними лічильниками тепла. А без цього українці вимушені оплачувати рахунки, виставлені їм тепловиками.

Початок нинішнього опалювального сезону ознаменувався не лише величезними тарифами, а і скандалом, пов’язаним із їх нарахуванням.

За десять днів жовтня “Київенерго” надіслало киянам платіжки з непомірними сумами від 1500 до 2000 грн. І це при тому, що в аналогічний період минулого року платили максимум 400 грн. В енергокомпанії пояснили це тим, що не змогли впоратися з усіма договорами.

“Це кардинальна, системна помилка”, — сказав Іван Плачков, голова наглядової ради “Київенерго”, і додав, що все перерахують. Втім, вже через декілька днів у компанії заявили, що нарахування вірні, і понижених платіжок чекати не варто.

Як пише УНІАН, комерційний директор “Київенерго” Євгеній Бушма повідомив, що компанія повністю коректно провела розрахунок тарифів для 94% всіх будинків Києва, при цьому для будинків, які були обладнані тепловими лічильниками (80% будівель), компанія провела розрахунок за показником лічильника, а які їх не мали (1,8 тис. будівель), потрапили під нову урядову “температурну” формулу. Ще в 654 будинки енергетики не потрапили і не змогли зняти показання лічильника, тому вирішили нарахувати за формулою.

У підсумку майже 2,5 тисячі будинкам виставили рахунки не за фактично спожиту послугу, а за вирахувану за формулою. Це як в історії із водою без лічильників, адже таким споживачам можна приплюсувати усі втрати.

Опалювальний сезон стартує 15 жовтня. Спочатку включають об’єкти соцкультпобуту, а потім житловий фонд. У результаті в жовтні у кращому разі батареї працюють десять днів. Згідно з тарифом у столичних будинках без лічильників треба платити 32,97 грн за квадрат.

За місяць власники середньої “двушки” на 45 квадратів повинні заплатити майже 1500 грн, у перерахунку за десять днів виходить 500 грн. А по факту вийшло в три рази більше.

Відомий журналіст Дмитро Гнап розкрив секрет, як власники енергокомпаній заробляють на тарифах. “Опублікувавши кілька розслідувань по “Київенерго”, я можу назвати два десятки способів крадійства мільйонів із цієї компанії.

Від мухлежа із споживанням газу і до завищених норм витрати тепла у будинках без лічильників. Від недогрівання води і до липових тендерів. Вишенька на торті: 900 мільйонів гривень, які пан Ахметов вивів із “Київенерго” в 2012-2013 роках, страхуючи об’єкти генерації у своїй рідній страховій компанії. І це усе було закладено в тариф, що нам упарювали з тужливим виттям як “економічно необґрунтований”. І ми за це заплатили зі своїх кишень. Хоча, за нашими даними, не менше 30% величини тарифу штучно завищено через такі ось ліві витрати, закладені в собівартість”, — пишежурналіст.

Душать газові тарифи

Ще один спосіб заробити на українцях — продати їм газ утридорога. Згідно з новими розрахунками для населення діє тариф 6879 грн за тисячу кубометрів газу. Це ринкова ціна газу. Але як бути з тим, що Україна має свої запаси, достатні для потреб населення. Про це регулярно кричать усі політики з опозиції. Але варто їм прийти у владу, як тема справедливої ціни на газ зникає.

За словами експертів, Україна щорічно добуває близько 20 мільярдів кубометрів газу, вартістю близько 70 доларів за тисячу кубів. Таких об’ємів з лишком вистачить населенню, але до нього дешевий газ не потрапляє.

“Він (на той момент прем’єр-міністр Микола Азаров. – Ред.) говорить про підвищення тарифів. А нехай він розповість правду. Кожен із вас повинен отримувати газ української здобичі, тому що населення України споживає 18 мільярдів кубометрів газу, а ми добуваємо 20 мільярдів кубометрів. Ми дуже багата країна. Так от кожен громадянин України має отримувати газ власного видобутку. Його вартість сьогодні складає максимум від 70 до 100 доларів залежно від того, де він добувається. Газ продають на свої промислові підприємства по 300-400 доларів, а маржу — в кишеню”, — сказав Арсеній Яценюк у 2013 році. А 2015-го його уряд підняв тарифи на газ для населення в 3-6 разів.

Через роки вартість вітчизняного газу не змінилася. “Газодобувач отримує 500 гривен, решту з’їдають прошарки, а головна з них — “Нафтогаз” України. 3,6 тисячі забирає “Нафтогаз”, який нічого не робить взагалі. А тепер скажіть: це економічно обґрунтована ціна? Очевидно, що ні. Ціна українського газу — 60-70 доларів за тисячу кубометрів, це 1,6 тисяч гривен. Якщо додати податкове обтяження та все інше, то вийде економічно обґрунтована ціна — не більше 3-3,5 тисяч за тисячу кубометрів”, —заявив директор громадської організації “Публічний аудит” Максим Гольдарб.

P.S. Поки олігархи заробляють на українцях нечувані гроші, народ заспокоюють тим, що тарифи в перспективі почнуть знижуватися. А вимога МВФ про їх підняття стала своєчасним поясненням такого кардинального зростання. Але влада забуває про одне. В усьому світі спочатку проводили модернізацію, а потім виставляли споживачам нові тарифи, які з часом допомагали окупити нововведення і в результаті знижувалися.

Крім того, дотягуючи розцінки на комунальні блага до європейського рівня, влада забуває, що рівень життя в Україні і Європі — це дві величезні різниці. Якщо для жителя Німеччини рівень доходів дозволяє оплачувати економічно обґрунтовані тарифи, то пересічному українцеві на оплату рахунків треба працювати весь місяць і ще влізати у борги. А наразі борги населення за послуги зростають скаженими темпами.

One thought on “Російські олігархи, Коломойський, Ахметов: кому вигідні нові тарифи

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s