Бунт  у Кропивницькому триває, бо бунтарів не вгамували

 

Прихильники назви Єлисаветград провели «загальноміські громадянські збори»  за повернення історичної назви на честь Святої Єлисавети. Збори пройшли сьогодні, 12 грудня, у Будинку культури “Радій” та зібрали близько 500 мешканців Кропивницького,  підбурюваних московською церквою, які не вгамувалися і через  п’ять місяців після перейменування міста.

На зібранні було прийняте чергове відкрите звернення до Президента України Петра Порошенка, депутатів Верховної Ради, міського голови Андрія Райковича, депутатів міськради та облради з приводу повернення місту назви на честь Святої Єлисавети – Єлисаветград. То ж «свята брехня», як дим чужої «вітчизни» витає і досі над містом.

Зокрема у частині звернення до Петра Порошенка «єлисаветградці»  вимагають внести на розгляд Верховної Ради закон про референдум, щоб громада могла самостійно визначити назву міста. Та юридичні закони  не мають зворотної сили, ні про референдум, ні про перейменування та декомунізацію. Колесо історії рухається в одному напрямку, і дуже небезпечно його гальмувати.

На заході бунтівники,  а відверто кажучи сепаратисти, вже вдруге оголосили про створення Народного Руху “За Єлисаветград!”, до якого нібито увійшло понад 100 громадських організацій.  І скільки разів вони про це ще волатимуть після квітня 2016 року? А чи почуло їх СБУ та прокуратура?

Та коротко про перебіг подій.  А  представників ЗМІ запросили лише своїх! Окремо про промови організатора  збіговиська Євгена Бахмача. А промова була така: «У цій залі зібрались люди, яким не байдуже, в якому місті ми будемо жити, зібралися люди, які бажають жити в місті, у якого є майбутнє, а майбутнє повинно здійснюватися на хорошій пам’яті, на історичній пам’яті. У міста понад 200 років було історичне ім’я – Єлисаветград. (перша брехня, бо від 1917 – 1777 = 140.  А до цього таке слово чи назву не вживали). Так вийшло, що після цього імені, воно мало декілька кличок, можна навіть так говорити, – і Зінов’євськ, і Кірово… Шляхом махінацій наша Верховна Рада нав’язала нам нову назву – Кропивницький. Ми нічого не маємо проти цього діяча, це теж наша історія, але я вважаю, що він достатньо відмічений в нашому місті – ми маємо театр ім. Кропивницького, вулицю Кропивницького, але звучання – воно вкрай невдале. З ким не говориш за межами нашого міста, – люди не знають, хто такий Кропивницький( брехня друга, у неосвітчених питати не варто).  І звідси виходить звучання – кропива, що ми з вами – кропивчани. А якщо ще більш жорстко, то кропива це бур’ян, а ми з вами – бур’янці. Але ми не бур’янці, ми люди, які поважають себе, ми хочемо, щоб нашу думку поважали. Ми приймемо будь-яку назву для нашого міста, але це має бути та назва, яку підтримує більшість ( брехня третя – ініціативу назви Інгульськ ця ж компанія брутально не підтримала, бо … річка їм не подобалася і воняла).

Також він додав, що опитування, яке було проведено до перейменування обласного центру показало, що більше 70% городян підтримують повернення історичної назви Єлисаветград. Невелика частина тоді підтримала Інгульськ, ще менше – Кропивницький (брехня четверта- переважна більшість городян бойкотували лжеопитування, а «прихильники святої» голосували по кілька разів каруселлю).

«Я думаю, що з децентралізацією все-таки буде прийнято закон про місцевий референдум і як люди вирішать, так і буде. Ми ніякі не екстремісти, ми не хочемо жодних мітингів, протестів, ми хочемо, щоб все це було зроблено мирним конституційним шляхом», – зауважив Євген Бахмач ( брехня п’ята – для чого таки робили все це, якщо не хотіли? Московський біс з долярами попутав?).

Щодо шляху, який бачать перед собою «активісти» – судові тяжби, тому що сама процедура перейменування міста, на їх думку, була грубо порушена, або ж при прийнятті закону Про місцевий референдум винести питання перейменування міста на референдум.

Варто нагадати, що у Вищому адміністративному суді України триває судовий процес, у якому «жителі обласного центру вимагають скасувати» рішення Верховної Ради  України з перейменування міста Кіровограда на Кропивницький. Попередніх аж 14  судових проваджень  об’єднали вже в одне судове провадження.  Чому стільки багато? А просто в розрахунку, що якийсь суддя якогось суду схибить через певні обставини. Але вже є прецедент відмови в подібній справі Конституційним судом. Про це проросійські бунтівники ніби не чули, або роблять вигляд «відповідно до внесеної оплати за бунт». От і маємо таке,  що бунт  у Кропивницькому триває, бо бунтарів вчасно не вгамували. А може за чиєюсь командою дуже здалеку закрили очі на цю антиукраїнську крамолу? А найбільшим блюзнірством цього разу мабуть було те, що відверті сепаратисти розпочали своє збіговисько з виконання  державного гімну України. Невже таке вважають за індульгенцію від розплати і покарання. Поглумилися… Здається, знову зробили реверанс у бік Москви…

Василь Чорний

 

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s