«Непідзвітний», але підсудний

«Непідзвітний», але підсудний

Минув рік, а міський голова Кропивницького і досі не відзвітував перед громадою міста за свою діяльність протягом року. Не відзвітував, і все.

Чи то Закон України «Про місцеве самоврядування» не дочитав до ст. 42, чи звіт не встиг скласти, але така прикрість трапилася, і її помітили майже всі. Інші дочитали до того місця, уважно вичитали та нагадали. Нагадала міському голові обов’язковість щорічного публічного звіту перед територіальною громадою постійна депутатська комісія з питань діяльності ради, депутатської етики, забезпечення законності, релігії, засобів масової інформації, регуляторної політики, підприємництва, інвестицій та зовнішньоекономічної діяльності. Вона рекомендувала міському голові Андрію Райковичу провести річний звіт про свою роботу протягом року перед територіальною громадою відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування». А голова цієї комісії, депутат Михайло Демченко, навіть поставив це питання на сесії міської ради 20 грудня 2016 року.

Але на таке, здавалося б, просте запитання голова комісії з приводу наполягання звітувати перед громадою отримав письмову відповідь практично з відмовою, і не від міського голови. Письмову відповідь скерувала голові постійної комісії начальник юридичного відділу міськвиконкому М. Смаглюк. Як не дивно, відбулася підміна ролі Конституційного суду, який тлумачить букву Закону. Голова комісії, депутат М. Демченко, з подивом дізнався, що звіт уже відбувся на місцевому телеканалі, про що в Законі немає жодного слова.

Михайлові Демченку повідомили, що звіт можна було дивитися, слухати та телефонувати в прямий ефір. Подібний хід подій був трохи несподіваним. Саме тому депутат М. Демченко, якого разом із громадою намагаються «пошити в дурні», вимушений був звернутися до суду.

У своїй позовній заяві депутат зазначив, що вважає відповідь начальника юридичного відділу міськвиконкому не узгодженою з вимогами ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», де є пряма вимога до міського голови зробити звіт не рідше, ніж один раз на рік перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами, а не імітувати звіт перед телекамерою. В такий спосіб, на думку депутата, міський голова має змогу ухилитися від прямих відповідей на запитання, адже є технічна змога під прямого ефіру фільтрувати запитання за рівнем зручності. Депутат ще звертає увагу, що про звіт лише перед телекамерами не було достатнього оповіщення. А ще, слід визнати, що не всі мають телевізори, телефони та комп’ютери для технічного спілкування та перегляду звіту в прямому ефірі.

У підсумку, за таку прискіпливість депутат міської ради Михайло Демченко вже позбувся посади голови вищеназваної комісії. Готуючись керувати радою майже в ручному режимі, міський голова Андрій Райкович заздалегідь змінив Положення про діяльність постійних комісій. Так, ще на початку 2016 року змінили термін перебування голів постійних комісій на посаді, обмеживши їх головування лише одним роком. Тож після своїх запитів депутат Демченко став простим депутатом, а не головою комісії. Міський голова діяв нібито далекоглядно, але чи за законом? Конституція України та Закон України «Про місцеве самоврядування» не передбачають обмеження повноважень голів постійних комісій рад, і на думку правників, зміна таких повноважень належить до питань законодавчого регулювання, яке не є в компетенції місцевих рад.

Стосовно другої прикрості зі змінами термінів повноважень – також подано позов до суду. Залишається очікувати його рішень. Про те, що буде далі, можна лише здогадуватися. Міській раді не вперше ігнорувати рішення судів та подавати апеляції в тому випадку, коли їй рішення суду, м’яко кажучи, не подобаються.

Тож, здається, може минути певний час, поки міському голові пересічні громадяни задаватимуть питання публічно у режимі віч-на-віч. Чому такі заходи не подобаються міському голові Андрію Райковичу? Тому, що ведуть до стресів, чи сумління не бажає потерпати від справедливих закидів? Господарнику можуть нагадати, що гальмувати перейменування міста або його заперечувати — справа політична, а не господарська. А скільки питань по шляхах та тротуарах, транспорту, дахах, комуналці, тарифах, собаках, які кусають його виборців? Виходить, що Андрій Райкович ухиляється не лише від прямих відповідей, але і відповідальності. А наведена ситуація вказує ще і на розподіл депутатів, на «зручних» і «незручних», «ручних» та «кишенькових» та тих, хто за букву Закону.

Ті, хто має можливість дивитися сесії міської ради в прямому ефірі, багато чого бачать на власні очі та розуміють, що слизькі шляхи своєї діяльності влада бажає приховувати та якось камуфлювати демагогією. А тут така прикрість – звітувати та відповідати за нереалізовані обіцянки. Цього й уникає поки що міський голова. На даному етапі він тимчасово непідзвітний, але підсудний. Суд може повернути згадані питання в рамки Закону, але невідомо, скільки часу на це чекати.

http://tribuna.kr.ua/suspilstvo/nepidzvitnyi-ale-pidsudnyi.html

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s