Що зливаємо, те і п’ємо: Куди стікає кіровоградська каналізація

Мало хто з жителів Кіровограда замислюється над тим, що відбувається з відходами нашої спільної життєдіяльності. Між тим каналізаційні стоки 200-тисячного міста сягають 60 тисяч кубометрів на добу. Ця величезна маса нечистот здатна перетворити наше порівняно охайне місто на смердючу інфекційно небезпечну клоаку. З’ясувалося, що після не зовсім досконалого очищення стічні води потрапляють в Інгул, а фахівці з екології майже не контролюють ці процеси. Подібне відбувається на всіх очисних спорудах великих міст, які стоять на Дніпрі. Як відомо, ми п’ємо дніпровську воду.
Найбільший забруднювач довкілля України
За даними науковців, саме Інгул є найбільш забрудненою річкою Кіровоградщини. А найбільшим забруднювачем поверхневих вод області є Кіровоградське водоканалізаційне господарство, що входить до складу ОКВП “Дніпро-Кіровоград”.
Це підприємство включене до переліку 100 найбільших забруднювачів довкілля України. Кіровоградські каналізаційні очисні споруди перевантажені в 1,4-1,6 рази. Їх так і не добудували до кінця. За тривалий період експлуатації значна частина каналізаційних мереж зносилася, що призводить до великої кількості поривів. В результаті в Інгул періодично стікають неочищені стічні води, ще більше забруднюючи його. Тому модернізація каналізаційних та очисних споруд із запровадженням сучасних технологій є одним з першочергових питань екологічної безпеки”, – каже доцент кафедри географії та геоекології Центральноукраїнського педуніверситету імені Винниченка Ольга Гелевера.

До 1947 року у Кіровограді взагалі не було каналізації. Населення користувалося вигрібними ямами, з яких нечистоти вивозили на поля фільтрації. Першу чергу комплексу міської каналізації (12 км мереж, дві насосні станції перекачки та біоставки) ввели в експлуатацію ще у 1958 році. У 1973 році було завершено будівництво другої черги комплексу каналізації (104 км мереж), а також першої черги очисних споруд потужністю 30 тис. м3 на добу з біологічною очисткою стічних вод. У 1989-90 роках частково збудували другу чергу очисних споруд, що збільшило їх потужність до 60 тис. м3/доб. Зараз на територію недобудованої другої черги ОС недобросовісні кіровоградські підприємства вивозять свої промислові відходи (щоб не платити за сміття). На початку 90-х років розпочали будівництво третьої черги очисного комплексу потужністю 100 тис. м3/доб., але за браком коштів будівництво припинили.

Очищення каналізації відбувається так. З двох каналізаційних колекторів, розташованих на правому та лівому берегах Інгула, стоки потрапляють на головну насосну станцію, де відбувається первинна обробка стоків та їх перекачування на очисні споруди міста. Вони знаходяться поряд з міським сміттєзвалищем (вул. Байкальська, 107). Там стоки піддають механічній та біологічній очистці. Потім направляють на вторинні відстійники, розташовані за Первозванівкою. А далі перекачують на біоставки поблизу села Клинці. В цих каскадних ставках відбувається доочищення стоків. Остаточна стадія – скид в Інгул. Оскільки третю чергу очисних споруд зі станцією хлорування так і не добудували, стоки з біоставків потрапляють в Інгул без знезараження від небезпечних бактерій.

Розсадник інфекції
Поверхневі води найбільше забруднюються органічними речовинами. Їх вміст зростає з липня по серпень, у період підвищення температури повітря та маловодності річок. В усіх створах спостереження показники перевищують норми. Це – наслідок надходження у водні об’єкти недостатньо очищених комунальних стоків. Виходячи з мікробіологічних показників води, існує висока вірогідність під час купання в Інгулі підхопити смертельне захворювання лептоспіроз. Випадки таких захворювань трапляються щороку”, – констатує заступник начальника Кіровоградського обласного управління водних ресурсів Катерина Гайдук.
На відстані 3 км від Кіровограда починаються система первозванівських відстійників. Ці рукотворні ставки, розташовані уздовж русла Інгула, мають протяжність 1,6 км. Оскільки дно та стінки відстійників бетонували майже 70 років, то від бетонних запобіжників проникнення каналізації у ґрунтові води майже нічого не залишилося. Зауважимо, у кількох десятках метрів від відстійників тече річка Інгул.

Характерний запах каналізації не заважає місцевим жителям займатися на відстійниках активним промислом. У теплу пору року близько 30 чоловік там постійно видобувають мотиль і трубочник – популярний корм для акваріумних риб. Цих людей не лякає ризик підхопити лептоспіроз, бо заготівельні фірми добре платять за черв’яків (по 90-100 грн за кілограм), а роботу зараз знайти непросто. Щоб вижити місцеві жителі випасають у цій місцевості чимало худоби. Зрозуміло, що тамтешня худоба заражена багатьма інфекційними хворобами та глистами. Джерела інфекції – прибережна трава та комарі, які в безмежній кількості плодяться на відстійниках. Отож ми не радимо вам купувати молоко і м’ясо з Первозванівки й тамтешнього радгоспу “Зоря”.

Біоставки, розташовані в шести кілометрах від Кіровограда поблизу села Клинці чистіші, ніж первозванівські (нагадаємо, звідки стоки потрапляють в Інгул). Селяни теж вільно пасуть на берегах ставків та Інгулу свою худобу. Здавалося б, у місці скидання очищеної каналізації фахівці мусять регулярно проводити заміри якості води. Однак цього, на жаль, не відбувається.

Протягом двох останніх років ніяких досліджень в районі скидів ми не проводили. В районі ж первозванівських відстійників такі заміри взагалі ніколи не проводять, бо там немає спостережних свердловин”, – повідомила завідувач сектором інструментально-лабораторного контролю державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Інна Сергенчук.
І все ж обмежений екологічний моніторинг здійснюють інші служби контролю. Так, у березні 2017 на Інгулі вище Кіровограда вміст низки показників перевищував норму і дорівнював: азоту нітритного – 2,7 ГДК, фенолів – 6,0 ГДК, хрому шестивалентного – 5,2 ГДК, азоту амонійного – 3,56 ГДК. В районі Кіровоградського водосховища спостерігалося збільшення концентрації завислих речовин (7,6 мг/дм3) та збільшення органічних речовин по БСКп – 3,72 мгО2/дм3 (гранично допустима концентрація становить 3,0 мгО2/дм3). Також зафіксоване збільшення концентрації магнію – 44,99 мг/дм3 (ГДК – 40,0 мг/дм3). По Інгулу нижче Кіровограда показники теж перевищували норму: азоту нітритного – 3,0 ГДК, фенолів – 7,0 ГДК, хрому шестивалентного – 5,8 ГДК, азоту амонійного – 4,41 ГДК. Зокрема, в районі села Первозванівка спостерігалося збільшення концентрації завислих речовин, що становило 21,3 мг/дм3, збільшення органічних речовин по БСКп – 3,87 мгО2/дм3 (ГДК – 3,0 мгО2/дм3), збільшення концентрації магнію – 55,94 мг/ дм3 (ГДК – 40,0 мг/дм3).
За модернізацію очисних споруд заплатять городяни
Оскільки бетонні та металеві конструкції очисних споруд, введені в експлуатацію ще у 1973 році, сильно зносилися (на фото видно, що каркас багатьох з них мало не розвалюється) керівництво ОКВП “Дніпро-Кіровоград” планує їх оновити. В ідеалі технічний стан очисних споруд мало б також контролювати управління майном Кіровоградської облради, аби не з чужих слів знати, скільки саме потрібно коштів на модернізацію.
У нас немає фахівців, які б могли професійно оцінити стан очисних споруд, – каже начальник управління Андрій Шепель. Нашим завданням є підготовка матеріалів для депутатського корпусу, щоб депутати мали змогу ознайомитись з документами, представленими “Дніпро-Кіровоград”. Депутати – розумні люди, якщо у них виникнуть якісь сумніви щодо доцільності фінансування чи зазначених в інвестиційних проектах сум, то вони мають право затребувати додаткові розрахунки цього підприємства.”
Виходить, все залежить від того, яку інформацію надасть “Дніпро-Кіровоград”. Ніякий незалежний аудит діяльності найбільшого бюджетного боржника області навіть не планується проводити.

Тим часом підприємство продовжує співпрацю зі Світовим банком в рамках “Другого проекту розвитку міської інфраструктури” та сподівається на залучення нових інвестицій. За кредитні кошти передбачено провести реконструкцію мереж водопостачання та водовідведення Кіровограда. Цьогоріч заплановано підписання контракту та початок виконання цих робіт. Зокрема, на каналізаційних насосних станціях пропонується встановити автоматизовану систему управління, що дозволить скоротити споживання електроенергії на 20-25%. Також планується реконструкція очисних споруд міста. Застарілі турбоповітродувки повітродувної станції підлягають заміні на сучасні компресори, з перетворювачами частоти. Тобто частота обертів електродвигуна компресорів за необхідністю буде змінюватись, що теж призведе до економії енерговитрат. У 2017-2020 роках за рахунок обласного та державного природоохоронних фондів планується здійснити реконструкцію цеху механічного зневоднення осаду очисних споруд.

Модернізація каналізаційного комплексу вкрай потрібна, оскільки якщо обладнання не міняти, може статися екологічна катастрофа. Іншими словами усе, що з’їли та випили городяни, спочатку знапастить Кіровоград, потім по Інгулу потрапить у сусідню Миколаївську область, а далі у Чорне море… Прикрий бік модернізації – чергове підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення. Найближчим часом тариф на воду планують збільшити до 25 грн за кубометр. Тобто комунальні проблеми традиційно хочуть звалити на плечі населення. Аби цього не сталося, влада повинна контролювати реальну обґрунтованість кожної копійки пропонованого водопостачальниками збільшеного тарифу.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s