БУЛО МІСТО – САД. СТАЛО – ПЕНЬКІВ.

 

Хтось з гострословів обізвав Кропивницький ”містом пеньків”. Принизливо, але влучно, особливо для людей старшого покоління, яке протягом багатьох десятиліть докладало немало зусиль для озеленення рідного міста. Кожен з нас посадив у ньому не одне дерево чи кущ. Приклад тому – офіційні свідчення преси, інших друкованих видань.
***Большая советская энциклопедия, перше видання, т. 27, 1932 рік. Зинов’ївськ – одне з найбільш упорядкованих міст України, має велику площу зелених насаджень – 128 гектарів.
***Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945. Весною 1944 року у парках, скверах і на вулицях міста висаджено понад 20 тисяч дерев. (Зауважу, у місті недавно закінчилася німецька окупація, ще продовжувалася 2-га світова війна).
***Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область. У 1948 – 1950 роках у Кіровограді висаджено 329 тисяч дерев і 81 тисячу кущів, методом народної будови закладено парк ім. Леніна (тепер Ковалівський). У 1958 році створено мальовничий парк, який став легенями міста, популярним місцем відпочинку. У ньому було висаджено близько 50 тисяч дерев і кущів. (Тепер дендропарк).
***З спогадів старожилів міста. У 1949 році на лівому березі Інгулу, між Балашівським і Острівським мостами, закладено сквер ім. Пушкіна (тепер Козачий острів). Було висаджено десятки декоративних дерев (дуби, ясені, берести, клени, акації, каштани, липи, осокори, тополі, верби та ін.); фруктових (вишні, черешні, сливи, абрикоси, шовковиці, яблуні, груші, горіхи волоські; кущі – чагарникові (жовта акація, шипшина, ожина, смородина, малина, калина, бузок, бузина, терен).
У 1960 -1980 на кількох вулицях міста (особливо Шевченка, Короленка, Дворцовій, Великій Перспективній, Студентському бульварі) було висаджено кілька тисяч каштанів, лип, на площі Героїв Майдану – екзотичні катальпи, ялини, горіхи.
Що з названих зелених насаджень ще не знищено? Протести громадськості розбиваються об міцні чиновницькі стіни. Дерева рубають – тріски летять, залишаються пеньки. Садимо? Без поливу все засихає, яке відійде – ламаємо. Дроворуби, куди котимося? Що напишуть про вас енциклопедії і згадають старожили років через пів-сотні? Заспівають “Степом, степом обрій затягло”?

Фото Юрій Матівоса.
Фото Юрій Матівоса.
 Юрій Матівос
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s