Здається хтось давно чекає на Путіна

В Кропивницькому на двадцять шостому році незалежності повно написів недержавною мовою. Мовою сусідньої країни, що віроломно напала на Україну підписана мало не половина вулиць нашого міста. Аналогічна ситуація і на громадському транспорті – все не по-нашому, все для іноземців та окупантів.

Зараз, під час неоголошеної війни вкорінюють такий собі «крилатий вислів», що патріот може говорити і іншою мовою. А чи патріот він після цього?  Невже з поваги до держави, яка вона не є, не вистачило десяти шкільних років та років іншого навчання та десятиліття життя, щоб вивчити мову тої землі, яку вважаєш своєю батьківщиною.  Іноземцям на вивчення азів вистачає кількох місяців, а для удосконалення володіння одного-двох років.

Нашу мову атакують і нищать вже більше чотирьох століть, і слова Богу, що вона живуча і вижила. В недавні радянські часи масово реорганізовували українські школи на російські. Бувало з програм концертів викреслювали пісні рідною мовою. А підіграючи споконвічному окупантові та колонізатору більшість селян, що була носієм і оберегом мови, потрапивши і місто, щоб «не виглядати жлобами» переходила у спілкування на «городську мову», цураючись власної материнської. Але слід зазначити і певні позитиви, коли за радянських часів, наприклад, не було місцевих російських газет для російськомовних.

Так ми і жили, що здобувши незалежність, випустили для нищення власної мови «джина руського язика». А чи не одним з чинників розпалювання антиукраїнської істерії на сході України була мова сусідньої країни на «устах завезеного обмеженого контингенту зеків та волоцюг на виселки». Стріляв «хохлів» за почуту українську мову у  Києві,  і Муравьов в 1918 році… Мовна доля, нав’язана північним сусідом, робила з нас двомовних рабів.  А от самі вони спромоглися вивчити нашу мову в обмеженій кількості особєй.  А завадила їм імперська пиха, нав’язлива ідея вище вартості, «параліч гортані». Але були і такі, що трохи вивчивши наших слів, як наприклад  Микола Азаров, намагалися, м’яко кажучи, розмовляти з нами двома мовами одночасно.

Тож тема дерусифікації, в умовах російської агресії, дуже актуальна і мало не термінова.  Кому важко вчитися допоможемо, таблички, я якими хтось довгі роки чекав на «прихід своїх» теж треба пришвидшено міняти. А  ще цікавий досвід місцевих влад інших міст України. Для бізнесу, який не завжди український, встановлено жорстке правило – всі написи лише державною, а при бажання зробити двомовний напис, то лише за додаткову плату і вдвічі меншими літерами. Для місцевих бюджетів дуже хороша ідея – пиши хоч китайською, але «міленько», і за гроші. Подібний приклад варто наслідувати та внести відповідний проект патріотичним фракціям до міської ради. Варто і штрафувати за збереження російських написів. Тільки відчутним биттям по кишені можна гальмувати потуги трохи притихшого «руського міра».

Хтось може заперечити, що російські написи залишили  «для зручності». Але чи зручно це українцям, і чи не принизливо, і чи толерантно на їх, Богом даній землі,  відлучати від материнської мови, коли вже скинуте колоніальне ярмо. Недоречне  вживання чужої мови було лише ознакою не культури, а рабського поклоніння. Подібна мовна дипломатія, про що свідчать події на Донбасі, вже стала проблемою, яку треба вирішувати кардинально.

А ще пригадався історичний приклад у вигляді мовного казусу. Під час російсько-французької війни 1812 року загинуло кілька тисяч російських офіцерів через надмірне вживання тодішнім пихатим дворянством французької мови.  В сутінках караульні стріляли в темряву почувши розмову французькою. На щастя воїнів АТО, таке не відбувається у зоні бойових дій.

Впровадження жорстких мовних правил притаманне багатьом цивілізованим країнам Європи і світу. В багатьох країнах існують мовні іспити, і без їх здачі та отримання сертифікатів, не отримаєш високооплачуваної роботи, права працювати чиновником  або громадянства. У Франції є закон захисту державної мови від англійських слів, а Чехії іншомовні слова взагалі під забороною.  Тож європейською ознакою є захист і повага до рідної мови.

Анатлій Авдєєв

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s