Журналістські “страшилки”… Чому?

Не знаю чим керувалася Світлана Орел при написанні своєї статті – чи то бажанням звинуватити мене в непрофесійності, чи то спробами «відбілити» приватну структуру ЦНТІ УНГА, яка заборгувала місту за оренду цілісного майнового комплексу близько 20млн.грн. (відповідно до інформації, озвученої на сесії КМР), можливо ще чимось – але з аргументами в неї явно не склалося.

В статті наводяться вже старі «страшилки» про розбалансування теплових мереж, про небезпеку будь якого втручання у внутрішньо будинкові теплові мережі, про обов’язкове збільшення тарифів внаслідок такого втручання, про холод в інших квартирах, і звісно ж вже улюблений аргумент міського голови – про страшні екологічні наслідки для міста від автономок… Також автор звинувачує мене в небажанні запропонувати конкретну модель, яка б, на мою думку, була ефективнішою і вигіднішою і для споживачів.

Знову повторю те, про що я вже неодноразово говорив – найоптимальнішим варіантом схеми теплопостачання багатоквартирних будинків нашого міста могла би бути схема невеликих міні-котелень, максимально наближених до місць опалення будинків, під’їздів або споруд. Оптимальним і максимально ефективним рішенням, на мою думку, могли б стати дахові модульні котельні, які б опалювали окремі під’їзди або будинки в цілому. Такі котельні не вимагають виділення земельних ділянок, будівництва і обслуговування дорого вартісних димових труб. Проведені розрахунки показують, що вартість 1 Гкал тепла, виробленого даховими котельнями, в середньому в 1,4 рази нижче вартості теплової енергії, що виробляється системами централізованого опалення (в подальшому – ЦО). Заклади соціальної сфери (освіти, медицини) в першу чергу мали б бути переведені на індивідуальне опалення власними міні-котельними, в т.ч. на альтернативних видах палива.

Існуюча система віддалених від споживачів теплогенеруючих підприємств з кілометрами іржавих, неефективних теплових мереж, що опалюють в т.ч. дороги і проїзди нашого міста – це постійні втрати 30-40% і більше енергоресурсів (в першу чергу природного газу), які, як відомо, є вкрай недешевими. Перспектива їх повної заміни на сучасні, енергоефективні, з попередньо ізольованими трубами, є неоднозначним питанням – в першу чергу з точки зору віддаленості ТЕЦ та економічних витрат, адже такі роботи потребують не лише дорого вартісних сучасних матеріалів, а й розриття доріг, прибудинкових територій з подальшою заміною дорожнього покриття. При цьому при розрахунку доцільності такої заміни, потрібно розуміти і усвідомлювати, який відсоток споживачів ЦО залишився в цілому в місті і в кожному будинку, до якого підведена мережа централізованого теплопостачання.

Тепер конкретніше про індивідуальне опалення. Я не прихильник схеми теплопостачання з «автономкою» в кожній квартирі, і завжди про це говорив – але в ситуації, коли влада досі не надала інших можливостей і не почала впроваджувати альтернативну концепцію щодо якісного опалення кожної квартири за прийнятну вартість (а не таку, що в 2-3рази вище за аналогічне опалення автономкою) все це нагадує банальний шантаж – купуйте неякісне і втридорога, бо все інше під забороною. Тримати людей в «заручниках» сьогоднішньої ситуації з ЦО – є цинічним знущанням, особливо якщо врахувати низькі доходи населення, левову частку яких люди змушені направляти на оплату послуг доволі низької якості. За відсутності реалізації інших альтернатив, людям треба дати можливість комфортно обігріватися взимку, не переплачуючи в рази за ЦО, шляхом встановлення індивідуального опалення. Проте це не означає, що треба забути про розробку і впровадження більш оптимальної схеми теплопостачання, про що я зазначав вище.

Ну і звісно ж декілька слів про «страшилки» – в першу чергу екологічні, бо про «жахи» розбалансування я вже неодноразово писав. Авторка наводить приклад Ужгороду, в якому автономки, за її словами, перетворили регіон на суцільне екологічне лихо… Чим відповісти на такі маніпуляції? – Справжніми фактами. В Ужгороді дійсно неоднозначна ситуація з забрудненням повітря, але не від автономок. Найбільшої шкоди повітрю завдає автотранспорт, в першу чергу транзитний. Його частка у забрудненні довкілля становить приблизно – 79% від загальної кількості викидів в повітря (це висновок відділу регулювання водних ресурсів, атмосферного повітря і поводження з відходами департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА). Ужгород насамперед потерпає через географічне розташування: в місті 70 відсотків днів у році спостерігається штиль. Немає вітрів, які би видували забруднені маси.

Проте, незрозуміло, навіщо проводити аналіз на прикладі Ужгороду, який за 900км. від Кропивницького, якщо можна взимку поїхати в Знам’янку, де в усіх багатоповерхівках встановлені автономки і подихати повітрям, або навіть зробити заміри, щоб переконатись що екологічної катастрофи в місті від автономок немає.

Неналежне утримання вкрай зношених систем централізованого опалення може призвести до техногенної катастрофи. Приклад – місто Алчевськ, де аварія на теплогенеруючому підприємстві і непрофесійні дії комунальників в 2006році призвели до того, що місто повністю опинилося в «льодовому полоні».

З автором статті можу погодитись лише в одному – у вирішенні любих проблем має домінувати виважений, професійний підхід, а не залякування і безкінечні розмови про схеми, концепції, напрацювання, які тягнуться роками.

Олександр Цертій

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s