Журналістські паралелі та поетичні меридіани Романа Любарського

Журналістські  паралелі  та  поетичні  меридіани  Романа  Любарського

 Творчий вечір, на жаль, не дуже поширена  у наш час форма спілкування з талановитими людьми. І якщо музикантам, співакам простіше зібрати зал на авторський концерт, то  час, колипослухати  поетів приходили стадіони, здається, давно минув.  Але чи перестали людські серця потребувати слова? Чи зник чар його  дії не на одинці з книжкою, а у товаристві  близьких за сприйняттям і уподобаннями?
Цю своєрідну розкіш творчого спілкування  подарував друзям і знайомим з нагоди свого ювілею знаний у Кропивницькому поет, журналіст та краєзнавець Роман Любарський.

  Своєрідний торт із книжок та виставка власних видань свідчили, що  ювіляр немало потрудився на ниві художнього і публіцистичного слова. За його жартівливим виразом, він освоїв практично усі жанри літератури, хіба крім романа. Словесну еквілібристику він демонстрував каламбурами, скоромовками, хоку, іронічною поезією. Та зал затихав і прислухався найбільше до рядків любовної лірики, філософської поезії, яка становить значну частину доробку поета. Тим більше, що ці твори звучали у виконанні не лише ювіляра, а й знаних акторів нашого обласного академічного музично-драматичного театру імені Марка Кропивницького  Надії Мартовської, Даниїла Кощеєва, Валерія Ланецького.

Зворушливо звучало оповідання-спогад про дідівський сад та будинок по колишньому Подільському провулку, 12, де пройшло дитинство Романа.  Сьогодні немає вже ні цього будинку, ні того провулку, на щастя лишились фото, де ще усі живі й молоді.


Цю прозу Любарського кандидат філологічних наук Валентина Рибальченко порівняла з творами Дона Амінадо, які ми сьогодні теж читаємо, впізнаючи й не впізнаючи  тодішнє наше місто.  У такій прозі, на її думку, поєднаний чесний погляд дитини і мудрого оповідача. Єврейські мотиви у творах Любарського, зокрема у новій, ще не опублікованій повісті «Сльоза Марії», із подібними у  романах Фрідріха Горенштейна, порівняв Василь Бондар.

  “Якщо хтось годував коня яблуком з долоні, не може забути це приємне відчуття ніжних доторків губ тварини”, – поділився знаний у місті лікар Юхим Маргуліс, – “таке у мене враження від  творчості Романа”.

Зовсім не ліричний герой, а цілком конкретний, один з тих, про кого Роман писав у своїх матеріалах, студент льотної академії із Південної Африки виконав українську народну пісню «Ніч яка місячна» та португальською «Алілуя». Співав також керівник клубу авторської пісні «Байгород» Віктор Холявко, який написав пісню на слова ювіляра.

Крім літературної та журналістської творчості Роман Любарський відомий, як краєзнавець – дослідник життя і поетичного спадку нашого земляка Арсена Тарковського. Він також перекладає його поезії на українську. Вони звучали у авторському виконанні.

Світлана Орел, Кропивницький

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s